fbpx

Чоловік мені сьогодні сказав, що його в Київ переводять на роботу. Обіцяють орендувати житло і хорошу зарплату. А я не хочу їхати нікуди, навіть, якщо залишимося без грошей. Як в Києві зараз без світла жити

Наталі вже 30 років. У неї сім’я, двоє дітей, п’яти та трьох років, хороший чоловік, порядні та надійні тато й мама, які живуть буквально в п’яти хвилинах ходьби від неї, друзі та дві хороші подруги дитинства, дружать тепер уже сім’ями, з дітьми і чоловіками.

Вже за стільки років стали ніби цілою родиною одне одному.

В їхньому маленькому містечку жити молодим сім’ям з маленькими дітьми – одне задоволення і це щира правда.

Поруч є парк, ліс, ставок великий та чистий поряд, повітря свіже і чисте, діти ще з молодших класів гуляють разом одні, а садочки і школи ще й краще, ніж в столицях і мегаполісах: педагоги та персонал тримаються за роботу, хочуть жити тут.

На кожне робоче місце стоїть черга з бажаючих працевлаштуватися, одним словом, містечко гарне. Жити в ньому можна спокійно та комфортно.

Самій Наталі дуже пощастило в житті – чоловік у неї займає непогану посаду на фірмі, яка розташована неподалік. Заробляє гарні гроші, живе їх сім’я набагато краще своїх друзів.

І для повного щастя рік тому вони помінялися з батьками Наталі квартирами: тато й мама дружини з радістю поїхали в їх однокімнатну, щоб менше платити комунальних, а молодятам віддали свою велику та простору трикімнатну квартиру.

І останні кілька місяців Наталя займалася облаштуванням і ремонтом свого нового житла. У нову квартиру вкладена душа та сили, щодня Наталя проводила там у праці.

А місяць тому чоловік здивував її серйозно, він сказав, що його переводять на роботу в столицю, він все життя мріяв в Києві жити.

Але сама Наталя зараз дуже засмучена, не знає, що робити. Не хоче залишати своїх друзів та родину, дітки вже влаштовані добре тут, її в житті теж все влаштовує, як є, вона хоче жити в себе вдома.

Та чоловіка переводять в обов’язковому порядку, вибору й нього немає, відмовити не вдасться, бо залишиться без роботи, просто звільнять. А за роботу в Києві обіцяють набагато більшу зарплату за столичними мірками.

Тепер Наталя навіть не знає, як бути далі: кидати житло і їхати з чоловіком і малими дітьми в столицю, не знаючи, що їх чекає завтра, тим паче, що зараз всі сидять по домах, чи залишитися в рідному містечку поруч з батьками, де є житло, допомога і підтримка, адже чоловік зможе знайти іншу роботу, хоча і з меншою зарплатою?

Наталя знає, що якщо чоловік не погодиться їхати, залишиться без роботи. Як тут бути, як правильно вчинити?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page