Мої стосунки з чоловіком настільки зараз погіршилися, що моя мама навіть радить мені розлучитися, поки не пізно.
А я просто не знаю, що робити, бо ми ж лише два роки як одружені, але я і сама бачу, що у нас все змінилося в гіршу сторону.
Коли я виходила заміж за Івана, то він постійно мені говорив, що я найкраща – найкрасивіша і найрозумніша, і мені це подобалося, адже кожна жінка мріє про це.
Та останні пів року він тільки і шукає в мені недоліки, постійно говорить мені про те, що йому не подобається те, як я себе поводжу, що я не досить роблю для нього, що я думаю тільки про себе, що недостатньо добра до інших людей або що я недостатньо дбайлива до його батьків.
Іван вважає, що я щодня маю телефонувати його мамі, питати як у неї справи, і просто говорити з нею ні про що, мовляв, так я буду виявляти свою турботу.
А я не збираюся робити це щодня на постійній основі, у мене свої батьки є! А він як хоче, то нехай телефонує хоч по кілька разів на день! Ну хіба не так?
Чоловік через це зі мною свариться, все це в обвинувальному тоні і щодня поки не доведе мене до сліз, потім грюкає дверима і йде кудись, після чого приходить пізно і нічого не пояснює.
Я просто не можу зрозуміти, що відбувається. Чому наші стосунки так змінилися? Може, у нього є інша, і він так готується мене кинути?
Важко зрозуміти, адже я абсолютно не вимоглива до нього, я завжди приймаю його таким, яким він є, але чому він так само не приймає мене такою як я є?
Я вже боюся замовити їжу або купити щось собі, бо боюся, що він знову закотить сцену, що я думаю лише про себе. Я боюся не піти на роботу, бо мій чоловік скаже, що я лінива. Боюся лягти спати вдень, бо він скаже, що знову нічого не роблю.
Мені так хочеться жити так, як ми жили на початку, просто щоб мене приймали такою, якою я є. Щоб хтось любив мене за мій характер, а не шукав у мені мінуси. В мені стільки всього хорошого, але чому мій чоловік бачить лише погане?
Іноді хочеться просто втекти, щоби нічого цього не чути. Я хочу бути кращою, отримую другу освіту, вчу англійську мову, сама можу щось полагодити, смачно готую, підтримую свого чоловіка, нічого не забороняю і багато чого іншого, але чому цього недостатньо, щоб чоловік мене любив?
Напевно, я просто маю розлучитися, адже мені ще 27 і дітей немає у нас. Важко подолати страх піти, я намагаюся скласти трохи грошей і потім піти.
Мама моя просто наполягає, що треба йти від Івана, бо чоловіки не міняються, або, якщо і міняються, то в гіршу сторону.
Я намагалася не раз поговорити про це з своїм чоловіком, але Іван вважає, що у нас все добре, і що він все правильно робить.
Чому чоловік так змінився? Яка Ваша думка? Це нормально? Чи, може, у нього і справді хтось є?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
