fbpx
Життєві історії
Чоловік Катерини привів іншу пані, якій і тридцяти немає навіть. А Катерині вже 50 років, її з валізою на вихід попросив. А у Каті – ні роботи, ні житла, ні дитини, ні кошеняти немає. Мама її лише десь в селі живе. Чоловік дав з собою лише 20 тисяч гривень і купив квитки на потяг в село. Жінка думала взяти ці гроші і поїхати десь відпочити, а далі вже, як життя складеться. Але родичі просили не витрачати їх, економити, бо в дома на неї чекає старенька мама

– У мене до цих пір якось навіть в голові все це не вкладається. Як взагалі таке могло відбутися? Шкода Катерину, – пліткують останнім часом кумасі. – Чоловік привів іншу пані, якій і тридцяти немає навіть. А Катерині вже 50 років, і її – з валізою на вихід попросив. А у Каті – ні роботи, ні житла, ні дитини, ні кошеняти немає. Мама її лише десь в селі живе. Мабуть, і поїде до мами. Куди ж їй ще їхати?

Катерина дійсно прожила в шлюбі без малого 30 років, за чоловіком, як за кам’яною стіною.

Чоловік її – досить успішний бізнесмен. Катерина вийшла заміж за нього ще молодою зовсім з великого кохання. Через кілька років вони з чоловіком разом поїхали з їх маленького містечка в столицю, і навчання своє Катерина так і не закінчила тоді, незважаючи на мамині вмовляння. Чоловік не бачив в цьому сенсу. Він як раз почав займатися бізнесом, справи добре пішли в гору.

Катерина ні дня не працювала: займалася собою і затишком в будинку, керувала домробітницею, чекала чоловіка, супроводжувала його в поїздки і на заходи і, взагалі, життям своєї була цілком задоволена.

Дітей у Катерини теж не було – чоловік не хотів, причому, відмовлявся навідріз. У перші роки шлюбу молода дружина дуже через це переймалася, намагалася вмовити чоловіка і так, і сяк, але все марно. З часом звиклося й так, і Катерина стала подумувати – а й справді, без дітей не так вже й погано. Стільки проблем з цими дітьми, причому, будь-якого віку. Краще вже спокійно жити для себе, якщо чоловік не хоче мати діток, то чого вже їй перейматися, якщо він її не слухає зовсім.

Хмари сірі зібралися над Катериною кілька тижнів тому – чоловік сказав про розлучення.

І вже тоді якраз і з’ясувалися деякі деталі. Наприклад, раптом якось виявилося, що нажитого в шлюбі майна немає. Вірніше, воно є, але все так оформлено і записаного, що Катя ні до чого не має права. Чотирикімнатна квартира в столиці, в якій вони живуть, була куплена в свій час на свекруху, а потім подарована нею синові. Тепер Катерина претендувати на цю квартиру не може. І не тільки на неї, але і на заміський будинок і два автомобіля, власність на які оформлена, виявляється, теж не просто так.

Можливо, майно ще можна якось відстояти, хоча б хоч якусь його частину. Але у Катерини зараз немає на це ні сил, ні грошей, ні розуміння, як взагалі це робити та за що зараз братися. Вона, за великим рахунком, просто не знає, де і як за світло люди платять, цим завжди займався чоловік.

Так їй банально жити в столиці ніде, доведеться дійсно їхати до мами в село. Чоловік, тепер уже майже колишній, обіцяв купити квитки на потяг до малої батьківщини і дати з собою, як широкого жесту, 20 тисяч гривень на перший час. Ці 10 тисяч нічого зовсім не змінять для Катерини – зовсім не така вже й велика сума. Жити на ці гроші довго, навіть в селі, вона не зможе точно. Може, забути про все, взяти ці гроші так поїхати куди-небудь відпочити? А потім якось вже, як буде.

– Ти що думаєш? – зітхають знайомі. – Це твої останні гроші. Тобі економити треба, тягнути їх. Про закордонні поїздки забудь! Думай про те, як жити зараз будеш.

Лише зараз Катерина, коли їде потягом до мами в село до старенької мами, задумалася. Що вона зробила не так? В чому помилка? Як їй далі жити? Чи можна ще все повернути назад?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook