Єдиному синові Катерини, Дмитрові, 29 років.
Майже три роки тому він одружився і створив свою власну сім’ю.
А в якості весільного подарунка батько та мати нареченого піднесли синові ключ від хорошої квартири.
Квартиру цю подаровану для свого єдиного сина батько взяв в кредит перед самим весіллям Дмитра.
Але батько оформив цю квартиру на себе, адже вони з дружиною мали виплачувати ще частину кредиту на неї, так, як всю суму ще не заплатили.
І в душі батьків до останнього ще був все таки якийсь сумнів, не хотіли оформляти квартиру на молодих відразу, мовляв діти трохи поживуть, а там видно буде.
Батьки вважали, що квартира це подарунок не маленький, а в сина життя особисте може не скластися, тоді дуже буде важко залишити собі своє майно.
В результаті молоде подружжя пожило в квартирі всього трохи більше року і з’їхали.
Батьки, за словами сина, просто-таки втомили їх з дружиною своїми постійними докорами та порадами, про які ніхто не просив: ось, мовляв, ми вам квартиру купили, на останні гроші, кредит за неї платимо, а ви – не дзвоните нам кожного дня, не радитесь з нами ні про що, не питаєте дозволу, не ставите до відома, що ви робите і які рішення приймаєте, наче нас і немає.
Список нескінченний тих докорів та порад, усього й не переслухати просто так.
У Катерини були ключі від цієї квартири, вона постійно приходила до дітей в “гості”, коли хотіла.
А потім Катерина вимовляла невістці за немитий посуд, брудний унітаз і порожній холодильник, пересмажені та жирні страви на кухні.
Дмитро з дружиною згодом, врешті, віддали матері ті ключі від квартири і пішли шукати собі в оренду житло.
– А ми з батьком платити будемо тепер багато років, навіть не знаю, коли той борг зможемо повернути. Мені ця квартира не потрібна зовсім на старості років вже, хочеться спокійного життя, пожити лише для себе спокійно. Я ж для свого сина старалася, хотіла лише, щоб йому було краще! – скаржиться Катерина своїм знайомим родичам.
– Та нічого, не турбуйся, не пропаде ця квартира, нарухомість – це завжди добре, в нагоді стане завжди! – втішають Катерину саму її знайомі та родина. – Здай її зараз в оренду, виплачуй кредит за неї. У старості ще буде вас годувати ця нерухомість, про яку ти зараз так шкодуєш, от згадаєш ще ті слова, ще радіти будеш тій квартирі.
А сама Катерина зараз відчуває себе дуже ображеною.
Дмитро відразу повернув мамі й татові свій комплект ключів зі словами – хороші батьки допоможуть мовчки, і не будуть за це роками вимовляти все і докоряти щодня мені і моїй дружині.
Минуло вже багато часу відтоді, як сталося так в їх сім’ї.
А ні син, ні невістка і знатися з батьками не хочуть, наче повністю відвернулися від них.
Кажуть, що на старості їм теж допомоги від них не бачити.
Відразу сказали, щоб на них не надіялися, ні копійки не дадуть.
Катерина з чоловіком засмучені ходять, не розуміють своїх дітей.
Вони ж як краще хотіли, купили житло.
Ну що вони зробили не так, щоб тепер син з невісткою на них ображалися?
Фото ілюстративне.