fbpx
Життєві історії
Чоловік хоче перевезти до нас свою маму, а я не вважаю це гарною ідеєю. Будиночок у нас маленький, нам самим місця мало. У чоловіка є брати, думаю, що свекрусі буде зручніше у них

Ми з чоловіком живемо у селі, я чекаю дитину. Будиночок у нас маленький, ми мріяли, що з часом розживемося і зробимо до будинку прибудову.

Мої батьки, які живуть в іншій області, допомогли нам тоді грошима на ремонт та необхідні меблі.

Чоловік хоче перевезти до нас свою маму, але у нас залишилася лише одна прохідна кімната, і я не впевнена, що їй буде комфортно так жити.

Моя свекруха Віра Петрівна, власне, чоловікові не мати, а рідна тітка. У мого чоловіка матері не стало, коли йому було 12 років, рідна сестра матері Віра забрала його в свою сім’ю, а там було двоє синів і дочка, всі старші за мого чоловіка.

Будиночок цей залишився нам від батька чоловіка, якого теж вже немає. Хоч він і невеликий, але ми раділи, що маємо своє житло і можемо жити окремо.

Свекруха тим часом вийшла заміж, свій будинок вона продала, гроші розділила між своїми рідними дітьми та переселилася до чоловіка.

Моєму чоловікові нічого не дісталося під приводом того, що він має свій будинок.

Але вийшло так, що її сімейне життя не склалося і ось тепер виявилося, що нема кому дати притулок Вірі Петрівні.

Донька не готова була взяти маму до себе. Вони з чоловіком і дітьми жили в двокімнатній квартирі, в якій місця для мами не знайшлося.

Головне, що цю двійку вони купили за допомогою грошей від продажу будинку.

Старший син живе у цьому ж селі, недалеко від нас. У нього свій будинок, великий і просторий, не те що наш. Але свекруха йти до сина не захотіла через невістку.

До середнього сина вона теж їхати відмовилася, каже, що він далеко живе, а вона звикла у цьому селі, у неї тут усі знайомі та подруги.

Чоловік твердить лише одне: вона мене виростила, я їй зобов’язаний.

Прекрасно, 5 років підліток провів у її будинку, а решта дітей самоусунулась від маминих проблем, але взявши від неї гроші.

І ніхто не намагався маму відмовляти від такого необачного, як продаж власного житла, кроку.

– Нехай, – кажу, – брати з сестрою допомагають нам грошима, ми швидше прибудову зробимо.

Чоловік до них звернувся з цією пропозицією, але вони тільки й сказали: грошей нема, самі в боргах.

А я знаю, що життя зі свекрухою буде несолодким. Пропоную чоловікові, давай до моїх переїдемо, нехай мати тут одна живе у цьому домі.

– Вона ж не працює, – відповідає чоловік, – на що вона тут житиме?

Поки все, що я можу придумати, це поїхати до своїх батьків.

А чоловік нехай сам вибирає, їхати йому зі мною чи залишатися з мамою.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page