fbpx
Життєві історії
Чоловік дуже наполягав, щоб на свята ми пішли в гості до моїх батьків. І тільки за столом, коли він почав розмову про гроші, я зрозуміла, чому він так себе поводить. В будинку, який він будує, мають ставити пластикові вікна, а оскільки у Валерія грошей нема, він вирішив, що їх йому повинна дати моя мама – вона ж повернулася із заробітків

Мені 28 років, чоловікові – 35. З Валерієм ми вже 7 років в шлюбі, у нас двоє дітей. З самого початку відносин чоловік поставив себе так, що йому можна все, робив тільки те, що він хотів (їхав до друзів, їздив в клуби). Відразу після весілля ми жили майже два роки у моїх батьків. З дитиною не допомагав, постійно то на роботі, то втомився. Коли я просила про допомогу, Валерій завжди говорив – як будемо жити окремо, буду допомагати.

Щоб якось змінити ситуацію в кращу сторону, ми пішли на знімне житло. Зараз ми живемо в орендованій квартирі. Чоловік будує будинок, набрав багато кредитів, заробіток у нього сезонний в основному влітку, взимку практично сидить удома. З дітьми і справді став допомагати (гратися, сидіти, коли треба. Я працюю, але отримую мало, моєї зарплати вистачає тільки на їжу. На мої прохання про те, що треба купити одяг, приналежності до школи, речі першої необхідності, він відповідає: «Іди, заробляй більше і купуй що потрібно».

Спочатку я його любила, але тепер я чекаю, коли він сам піде від мене, ці постійні причіпки в усьому вже добряче мені набридли. Якщо він раз у тиждень помиє посуд або пропилососить, буде мені нагадувати про це дуже довго, що він не жінка і це не його обов’язки. На мою відповідь – тоді заробляй більше, а я буду сидіти вдома і все прибирати, він відповідає, що нормальні дружини і на роботі встигають, і вдома і з дітьми.

Доньці 6,5 років, готуємося до школи, ходимо на танці. А синові 3 роки, ходить в садок. Вранці я їх відводжу в садок, потім йду на роботу, після роботи на гуртки, потім додому, готую вечерю, а чоловік вдома сидить, грає в телефоні, і чекає, коли йому подзвонять і запропонують роботу. При цьому якщо немає грошей, постійно просить, щоб я позичила у своїх батьків.

Через це у нас виникають постійні непорозуміння. Моя мама 10 років була на заробітках за кордоном, тому змогла дещо для себе підскладати, але чому вона має щось давати своєму зятеві? Проте Валерій вважає, що теща йому винна.

Чоловік дуже наполягав, щоб на свята ми пішли в гості до моїх батьків. І тільки за столом, коли він почав розмову про гроші, я зрозуміла, чому він так себе поводить. В будинку, який він будує, мають ставити пластикові вікна, а оскільки у Валерія грошей нема, він вирішив, що їх йому повинна дати моя мама – вона ж повернулася із заробітків.

Моя мама – дуже добра жінка, вона останнім готова поділитися. Вона покликала мене на кухню і запитала, що я про це думаю. Я сказала, щоб мама нічого чоловікові не давала. У батьків свої проблеми. І ще до того ж кредити наші всі оформлені на мене. Він їх брав на будівництво. А сам будинок буде оформлений на чоловіка.

Вечорами чоловік сидить вдома, роботи особливо не шукає. Сидить і нічого не робить, тільки звинувачує мене, що я не прошу у своїх батьків грошей. Каже, що вони зобов’язані нам допомагати, так як я їх дочка. У нього тільки один батько, який теж весь в кредитах.

А коли моя мама за моєю порадою йому відмовила, він сказав, що якщо вони не допомагатимуть, то з ними ми припинимо спілкування. Все це мені дуже не подобається. Навіть якщо моя мама і щось заробила, то лише для себе, нам вона нічого не винна. А чоловік постійно повторює, що з такими темпами будинок ми ще не скоро збудуємо. От що мені робити в такій ситуації?

Фото ілюстративне – b17.

facebook