fbpx
Життєві історії
Чоловік часто їхав на заробітки, привозив гроші, продукти. Але йому було байдуже, що я відчуваю, йому головне було, щоб ми були ситі, одягнені і ні від кого не залежали. Мені було сумно самій в чотирьох стінах. І тут мені подзвонили і сказали, що мій чоловік мені зраджує. Я влаштувала йому сцену і вигнала на вулицю. Лише через роки я дізналася, що це все вигадала моя подруга через заздрощі. Через деякий час я прийняла його назад, але наші стосунки були дуже прохолодними і ми розійшлися. Тепер я дуже про це шкодую

Дитинство у мене було дуже скромним. У мене не було батька, матір вийшла заміж і сплавила мене бабусі. Бабуся дуже не любила мого рідного батька, і ця нелюбов перейшла і на мене. Тому я дуже хотіла якомога швидше вирости і піти від бабусі.

Не дивно, що я рано почала зустрічатися з хлопцями. Спочатку це був сусід Артур, але він мене кинув. Потім з’явився Олександр. Він молодший за мене на два роки. Мені він не дуже подобався: високий, сильний, але незграбний і з лиця не дуже гарний. Але він добре до мене ставився, не дозволяв собі зайвого. Правда, таким він був тільки зі мною. У звичайний час він був спокійний, а часом вибухав як вулкан.

Він був галантним кавалером, начитаним і цікавим хлопцем, але в той же час бував і неабияким дикуном. Я шкодувала його і не проганяла. Потім я зрозуміла, що чекаю від нього дитину. Народилася донька. Він здував з нас пилинки і любив мене дуже. Грошей у нас було мало, і він в 19 років влаштувався на роботу.

Все було добре, але одного разу до мене прийшов колишній хлопець – Артур. Він відслужив в армії і приїхав до мене. Він благав мене пробачити його. Я пробувала пояснити, що тепер я заміжня, у мене є сім’я і вже нічого не вернеш.

Коли про нашу зустріч дізнався Олександр, мені було непереливки, чоловік заборонив мені спілкуватися з колишнім раз і назавжди.

Минув час, я потайки спілкувалася з Артуром. Він був романтиком і вмів гарно говорити. А Олександр був прагматиком і хорошим господарем. Він не любив романтики і не міг навіть нормально зізнатися в любові. Він часто їхав на заробітки і повертався. Привозив гроші, продукти. Робив все по дому. Дбав про нас. Але йому було байдуже, що я відчуваю, йому головне було, щоб ми були ситі, одягнені і ні від кого не залежали. Час йшов. Мені було сумно самій в чотирьох стінах. Народився син.

І тут мені подзвонили і сказали, що мій чоловік мені зраджує. Я влаштувала йому сцену і вигнала на вулицю взимку. Лише через роки я дізналася, що це все вигадала моя подруга через заздрощі. Через деякий час я прийняла його назад, але наші стосунки були дуже прохолодними.

Так минуло два роки. Я постійно говорила чоловікові неприємні речі. А він мовчав і віддалявся. Якщо раніше він приїжджав додому, то носив мене на руках, сміявся, грався з дитиною, то тепер це була чужа мовчазний і холодна людина. Я думала, що все втрачено і зв’язалася з колишнім. Артур працював на автомийці і пив весь час. Я пів року спілкувалася з ним, а потім запросила в гості.

З чоловіком ми пробули разом ще два роки. Я витирала ноги об нього, як хотіла. А потім він приїхав і сказав, що з нього досить. І пішов. Зовсім пішов. Його немає поруч пів року, і я зрозуміла, кого я спершу образила ні за що, а потім втратила. Він любив мене по-справжньому. Все для мене робив. Жив впроголодь аби ми не голодували. Ходив як халамидник, але ми ні в чому не мали потреби. Тепер раз на місяць на карту падають гроші з повідомлення «аліменти».

Я намагалася повернути його, але він сказав, що ніколи і ні за що не повернеться. Потім з’явився колишній з квітами, сміявся над Олександром. Я прогнала його, бо розумію, що з Олександром його навіть близько не порівняти. Тепер я не знаю, що робити. Я власноруч спершу зруйнувала своє життя, а потім зіпсувала життя святій і безкорисливій людині. Обміняла справжню любов на красиві і порожні слова.

Як мені тепер бути? Я зустріла Сашу недавно. Такої ненависті в очах людини я ніколи не бачила по відношенню до мене. Мені дуже прикро, адже я сама власноруч позбавила своїх дітей гарного батька, і тепер вони, як і я в свій час, ростимуть без надійного батьківського плеча…

Фото ілюстративне – krassever.

You cannot copy content of this page