fbpx
Breaking News
Звiстка про чеpгову коxанку чoловіка гeть вибuла мене із кoлії. У мeне бyло кiлька годин, щoб пpийняти рiшення. Не дoвго дyмаючи, я швuдко зiбрала сuна і вaлізи. Моя мама в Iталії уже бaгато рoків, вона нас пpихистить і знaйде виxід
Надька приїхала в гості, вперше побачила чoлoвiка сестри. І лeдь не втpaтuла мову. Гpiшнi думки відразу, як п’явки, впuлucя в мoзoк: «Красень, куди Петькові, куди іншим. Чому не мiй?» На ранок, коли Людмила прокuнулася, Андрія поруч не було. Не було в іншій cпaльні й сестри. Тільки записка у вітальні: «Прости. Не шукайте. Облаштуємося – дамо знати. Може, колись вибачите. Тільки не пpoклuнайте». З того дня дві сестри у батьківському домі ще не з’їжджалися – гостюють окремо
– Я мyшу хoдити з гоpдо пiднятою гoловою, – сказала мені Анна. Але мені пpиходиться мoвчки спoстерігати за чиcленними зpадами чoловіка, а рoзлучитися не мoжу – сiмейний бiзнес. Це плaта за рoзкішне жuття
Коли Маринці було 25, рaптoво пoмepла її мама, а через два роки cпapaлiзyвaло батька. Мycила Маринця його oбхoдити, город обробляти, господарку тримати і ще й на роботі все встигати. Два роки тому Маринця пішла на Водохреща до церкви святити воду. Повернулася додому, oкpoпuла дім святою водицею, дала напитися батькові, нагодувала його. Вийшла на подвір’я, глянула на річку і кuнyлacя до берега. Про цe люди й дoсi говорять
Кoли я дiзналася, що вaгiтна, то щиpо дyмала, що все змiниться. Чим блuжче до пoлoгів, тим бiльше рoзуміла, що нічoго дoброго не чeкає нашу сім’ю. У пoлогoвому бyдинку я не мoгла додзвoнитися до Міші цілу добу, мені теpміново потpібні були  гpоші на плaтну пaлату, дoвелося пpосити подругу, пpидумуючи випpавдання
Без рубрики
Чого не варто робити при розмові з невіруючими?

Напевно, серед ваших знайомих є люди, які не цілком впевнені у своїй вірі, перебувають у пошуку самосприйняття та ідентифікації своєї віри чи невіри, не знають у що вірити, а що заперечити. Хоча, мабуть, є й ті, хто категорично відкидає Бога чи й заперечує його існування.

Знаний домініканець отець Адам Шустак радить шість дій, які не варто і потрібно робити стосовно навернення таких людей до Господа.

Три речі , які ніколи не потрібно робити:

1. Не дискутуйте! Розмова з тими, хто не вірить, хто є ворогом Церкви чи має постійне застереження перед вірою не повинна базуватися на тому, що вони мислять неправильно, що їхні переконання не мають сенсу. Що є певні аргументи, вчення Церкви, які суперечать їхнім переконанням.

Щоб дискутувати за допомогою аргументів щодо вчення Церкви, треба перш за все бути добре підготовленим. Це не має робити кожен, бо це специфічний діалог. А крім того, через аргументування ніхто не навертається. А через зустріч із Богом можна переконати до віри.

2. Не вмовляйте того, хто не вірить іти до Церкви, приступати до Святих Тайн, тобто не змушуйте до релігійного життя. Бо якщо людина не зустріла в своєму житті Господа, то певні слова в Церкві, певні дії можуть бути для неї травматичним досвідом. Не варто намовляти до релігійних практик, якщо людина не вірить.

3. Ніколи не лякайте пеклом, бо ця аргументація не приведе до віри. А навіть, якщо хтось зі страху й навернеться, то це не буде правдиве навернення через пошук Бога. Тож ніколи не лякайте гріхами, не намагайтеся змальовувати страшні пекельні картинки. Це до нічого не приведе.

Три речі, які треба робити:

1.  Якщо хочете порозмовляти, то розмовляйте про власний досвід буття з Богом. Це буде найбільш повчальним. Те, що переконує до віри — це не аргументи віри, а те, що хтось почує ваш власний досвід буття з Богом, Його дій у вашому житті. Як Господь витягнув тебе з гріхів, допоміг вийти з певних проблем… Говоріть про свідчення вашого серця.

2. Важливо запросити когось такого до діяльності в твоєму християнському житті. Наприклад, на якесь релігійне свято, якщо правдиво святкуєте. Щоб було видно, що там є Бог.

Якщо перебуваєте в якійсь релігійній спільноті, то покличте цю людину зі собою. Але не на молитовне зібрання, а на виїзд у вихідні чи спільний похід на каву. Щоб ця людина побачила, нормальне життя християн. Не запрошуй одразу на релігійні практики, а до християнського життя. Звичайно, якщо є якась цікава реколекція, лекція, то можна запросити. Але на початку краще того уникати.

3. Чого найбільше світ шукає — це свідчення щастя. Покажіть, як завдяки підтримці Бога зараджуєте в житті, незважаючи на те, що теж бувають якісь неприємності, хвороби. Покажіть, що бути з Богом — це щастя. Що ваша віра робить вас щасливими. Що говорите про Бога, бо живете у певності, що Господь — поруч. І це допомагає жити. Бо саме цього — щастя, сили і надії, підстави для впевненості, перспективи, люди шукають. Покажіть, що з Богом можна жити чудово.

Читайте також: ЧОМУ ПОВЕДІНКА СУЧАСНИХ ДІТЕЙ ЧАСТО Є НЕСТЕРПНОЮ?

Але!

Якщо не маєте власного досвіду діянь Бога у вашому житті, якщо не почуваєтеся щасливими з Богом — не навертайте інших. Бо не зможете бути свідком життя з Богом.

Підготувала Наталія ПАВЛИШИН, Дивен Світ.

Related Post