Леся і Богдан разом прожили майже 20 років і, як здавалося 42-річній жінці, цілком щасливо. Чоловік добре заробляв, у них була спільна дитина Олександр – який уже був студентом на денному в хорошому університеті. Високооплачувана робота чоловіка дозволяла Лесі присвячувати весь свій час вдома, синові і коханому чоловікові.
І жінка виправдовувала своє звання домогосподарки – побут був налагоджений: дитина ніколи не була обділена увагою, обід був завжди свіжий і гарячий, фіранки випрасувані, кіт нагодований. Залишалося і не проходило з роками лише одне: ревнощі Лесі щодо Богдана, з цим почуттям жінка не могла ніяк справитися.
Її чоловік був гарний собою, ввічливий з жінками, займав високу посаду і за службовим обов’язком зобов’язаний був брати активну участь в житті компанії, де більшість працівників – жінки. І був за Лесею один грішок: вона зовсім не довіряла своєму чоловікові і постійно перевіряла його листування в смартфоні за всіма месенджерами. Все боялася – заберуть у неї чоловіка, і як ніби чекала, коли ж настане цей момент.
Одного разу, черговий раз перевіряючи повідомлення Богдана в його телефоні, поки він був у душі, Леся не помітила, як вимкнулася вода і відчинилися двері в кімнату. Виявляється, Богдан давно знав, що дружина йому не довіряє і методично стежить за його листуванням. Щоразу це ображало його, адже ніяких серйозних інтриг, крім легкого флірту, на його совісті не було.
Побачивши у дружини свій телефон в руках, Богдан спокійно сказав: «Знаєш що, я від тебе втомився. Я збираю речі і йду».
За 20 років спільного життя любов до дружини дещо охолола і на її місце повинні були прийти інші почуття – ніжності, поваги, взаєморозуміння, але тотальне стеження дружини зводило нанівець всі ніжні почуття до неї. Чомусь подружжя ніколи не обговорювали це, здавалося, що це дрібниця, яка сама пройде з роками. Не пройшла… В цей же день Богдан і правда зібрав свої речі і пішов з сім’ї.
Через рік Богдан знову одружився. Його обраницею стала молодша за нього на 12 років співробітниця, до якої у Богдана завжди була симпатія, але обручка на руці не дозволяла йому переступити межу. А після розлучення він наважився почати все спочатку, і у нього вийшло, зараз пара чекає малюка.
З сином діалог налаштувати не вдалося, він не зрозумів батька. А з Лесею вони час від часу бачаться. До речі, жінка вперше після народження сина влаштувалася на роботу, стала продавати квіти, завела знайомства і втягнулася в життя після довгої «сплячки». Іноді вони бачаться з Богданом, п’ють каву, спілкуються, а потім розходяться кожен по своїх домівках… Тепер у кожного своє життя…
Фото ілюстративне – bobruisk.
