Через пів року після розлучення моя донька ще раз вийшла заміж. Я раділа за неї, поки вона мені не заявила, що дитину вона залишає зі мною, бо у її чоловіка однокімнатна квартира і вони всі там не помістяться. Як варіант Юля запропонувала мені обмінятися квартирами – вона сказала, що їм моя двокімнатна дуже навіть підходить, а я тим часом можу пожити у однокімнатній квартирі свого зятя. Заради того, щоб внучка моя жила з мамою, я вже готова була на це погодитися. Але донька заявила, що вона хоче, щоб я на неї свою квартиру оформила відразу. Тут я вже задумалася – я квартиру свою відпишу, а у зятя квартирі я буду жити на пташиних правах. Якщо що, я на вулиці можу опинитися

Після того, як не стало мого чоловіка, я залишилися сама з донькою, і з усіма проблемами, які на мене навалилися. Добре, що хоч була своя квартира, і не доводилося з дитиною скитатися по орендованому житлу.

Юля моя тоді вже студенткою була, і я сподівалася, що вона вивчиться і стане сама на себе заробляти, і мені ще при нагоді допоможе.

Та моя донька мене здивувала, приїхала щойно закінчивши перший курс, і повідомила, що вона чекає дитину. Сказати, що я була ошелешена, це нічого не сказати, адже Юлі було всього 18 років.

Наречений був всього на 3 роки старший за неї, і зовсім не був готовий до створення сім’ї, але що поробиш – ситуація була такою, що треба було одружуватися.

Молоді розписалися і стали жити у мене. Народилася дитина, почалися сварки, бо жоден з них не був готовий до такої відповідальності.

Закінчилося все тим, що Юля розлучилася з чоловіком, подала його на аліменти, і сказала, що впорається сама.

Але у моєї дочки взагалі немає такого – брати відповідальність за себе, чи за когось іншого.

Юля сказала, що тепер я маю допомагати їй з дитиною, а вона тим часом буде шукати своє щастя.

В цьому плані моїй доньці щастить, і вона через пів року і справді знайшла собі чоловіка, у нього навіть квартира своя була.

Я раділа за доньку, поки вона мені не заявила, що дитину вона залишає зі мною, бо у її чоловіка однокімнатна квартира і вони всі там не помістяться.

Як варіант Юля запропонувала мені обмінятися квартирами – вона сказала, що їм моя двокімнатна дуже навіть підходить, а я тим часом можу пожити у однокімнатній квартирі свого зятя.

Заради того, щоб внучка моя жила з мамою, я вже готова була на це погодитися. Але донька заявила, що вона хоче, щоб я на неї свою квартиру оформила відразу.

Тут я вже задумалася – я квартиру свою відпишу, а у зятя квартирі я буду жити на пташиних правах. Якщо що, я на вулиці можу опинитися.

Доньці своїй я відмовила. Вона образилася, сказала, що в такому разі її старша донька житиме зі мною, поки вони з чоловіком не вирішать своє квартирне питання.

Мені дуже шкода дівчинку, я хоч і дуже добре її доглядаю, і все їй купую, але їй мама потрібна.

Що мені робити? Як правильно поступити в цій ситуації?

Cпеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page