fbpx
Життєві історії
Через п’ять років після розлучення, моя мама привела до нас додому Івана, який став її другим чоловіком. Для мене це було дуже некомфортно, ​​я звикла, що ми з мамою живемо вдвох, а тут з’явився якийсь незнайомий. Моїй мамі тоді було 37 років, а Іван був молодший за неї на десять років. Через два роки Іван пішов від мами і написав мені повідомлення. Тепер я не знаю, як сказати мамі всю правду

Розлучення моїх батьків стало для мене важким випробуванням. Мені, 12-річній дівчинці, було не зрозуміло, чому мама виставляє речі тата за двері, після чого він назавжди зник з нашого життя. Правда, після цього мама дуже старалася нас забезпечити усім необхідним, щоб я не почувала себе обділеною.

Ми жили дружно, поки у мами не з’явився інший чоловік. Коли я закінчувала школу, моя мама привела до нас додому Івана, який став її другим чоловіком. Для мене це було дуже некомфортно, ​​я звикла, що ми з мамою живемо вдвох, а тут з’явився якийсь незнайомий. Моїй мамі тоді було 37 років, а Іван був молодший за неї на десять років. Я навіть бачити їх не могла разом, напевно, я просто ревнувала маму. Як це була тільки моя, і тут виявляється, що крім мене у неї були ще якісь інтереси.

Спочатку я не сприймала Івана, але з часом ми подружилися. Він був прекрасною людиною, цікавим співрозмовником, і привабливим чоловіком. Я вже майже звикла до нього і тут, проживши два роки, вони розлучилися, мама через це дуже переживала. На той час мені було 19 років.

Яким же було моє здивування, коли він мені написав повідомлення, в якому зізнався, що пішов від мами через мене. Іван запропонував мені поїхати з ним в інше місто, до його рідних.

Після довгих роздумів я погодилася. Мамі сказала, що буду поступати в іншому місті, і поїхала. Минуло вже три роки, відтоді ми не бачилися, лише розмовляємо по телефону, я не можу подивитися мамі в очі, мені соромно. Соромно, від того, що я щаслива з Іваном, він виявився прекрасним чоловіком.

Ми відразу розписалися, він працює, я вчуся, ми любимо один одного, від цього ще гірше, я розумію, що зрадила свою найдорожчу людину, але по іншому я не могла вчинити. Зараз, я чекаю дитину, і мені як ніколи не вистачає своєї матусі.

Моя свекруха, мама Івана, дуже складна людина, вона так і не прийняла мене, а ми ще живемо разом, можливості переїхати поки немає, тому мені дуже незатишно в його будинку, але я терплю, заради свого коханого чоловіка, я все стерплю.

Але як же мені хочеться, обійняти свою маму, поплакатися, розповісти багато, але я боюся, що вона не пробачить мене, адже вона досі одна. І що робити я не знаю, як розповісти їй про все? Як вимолити прощення? Я дуже хочу, щоб вона була поруч, але навіть поїхати до неї не можу, мені соромно.

Я вже думала, як можливий вихід з ситуації – знайти батька і спробувати їх помирити. Може тоді новину про мій вчинок мама якось легше сприйме. Одним словом, я не знаю, що робити, але розумію, що з кожним днем приховувати правду ставатиме все важче і коли мама дізнається цю новину не від мене, вона мені цього ніколи не пробачить.

Фото ілюстративне – GoodFon.

You cannot copy content of this page