– Це ж треба ще мати таке щастя – з двома дітьми вийти заміж за хлопця, і не простого, а єдиного сина голови сільради! – цікаву новину не обговорював в селі хіба що ледачий.
У Зоряни не склалося особисте життя з чоловіком. Що їй лише не довелося з ним пережити. Та в підсумку вона вирішила, що не може отак даремно марнувати своє життя, і з двома малими дітьми в село повернулася, до батьків.
Ще раз виходити заміж Зоряна найближчим часом не планувала, та не дарма кажуть, що від долі не втечеш.
У 18 років Зоряна заявила батькам, що їде на заробітки. Ті були ошелешені заявою доньки, та нічого зробити не могли, дочка вже повнолітня і сама вирішує, що їй робити.
– Я на будинок собі зароблю. Сама, – заявила молода дівчина. Всі свої речі вмістила в одну валізу і з тим і поїхала.
Батькам додому листи писала, рідше дзвонила по звичайному телефону, бо мобільних в той час ще не було.
Мама хвилювалася неабияк за молоду доньку, з нетерпінням від неї вісточки чекала. І одного разу Зоряна була дуже щасливою, вона радісно мамі повідомила, що вже більше року зустрічається з одним хлопцем, і зараз вони з Сергієм вирішили розписатися.
– А весілля? Донечко, що ми родичам скажемо? – запанікувала мама.
– Сергій не хоче весілля. Та й я теж. Мамо, вибач, але нам і так добре, – спробувала заспокоїти маму дочка.
Потім Зоряна скромно розписалася з Сергієм, батькам вислала всього кілька фотографій. Мама не могла стримати сліз, коли побачила свою дівчинку у вельоні, і зрозуміла, що в цей найважливіший момент її не було поруч.
Минув рік. Ще одну добру звістку Зоряна додому відправила – вона синочка народила. Тепер уже не могла до батьків приїхати через те, що мала на руках малу дитину.
Через півтора роки ще один малюк з’явився у молодої сім’ї. Сергій був змушений багато працювати, адже двоє малих дітей і дружина в декреті.
Спочатку він дуже старався, але потім чи то втомився, чи яка інша причина, але Сергій почав надто пізно з роботи повертатися, або й зовсім під ранок і на чотирьох. Усе менше він додому зарплати приносив. Зовсім скоро взагалі перестав гроші дружині давати. Про дітей навіть не питав.
Подруги Зоряни все частіше почали розповідати, що її Сергія бачили з іншою. Та дружина на це не зважала. Прощала, думала, що мине. А все, навпаки, гіршало.
Дійшло до того, що Сергій став з’являтися з молодими дівчатами на вулиці, серед людей, а одну навіть додому якось привів, сказав, що це його секретарка.
Після цього Зорянин терпець урвався. Вона зібрала речі, взяла дітей за руки й вирішила їхати до матері в село. Молода жінка ніяк не могла змиритися з думкою, що її чоловік так змінився. Соромно було Зоряні повертатися на материнський поріг, однак іншого виходу вона не мала.
Мати з нетерпінням виглядала доньку з онуками біля двору. Ось вони вже виринули з-за рогу, ось уже наближаються. Побачила Зоряна маму й відразу, випустивши всі валізи з рук, кинулася в обійми зі сльозами. «Та не плач, дочко, – заспокоювала мати, – все минає і це мине».
Чутки по селу зі швидкістю світла розлетілися. Не могла Зоряна спокійно на вулицю вийти, за спиною так і перешіптувалися та проходу не давали.
А через місяць не забарився з візитом і Сергій. Чистий, виголений, у новій сорочці зайшов до тещиної хати. Підступив до столу й висипав із сумки кілька пачок грошей. Мовляв, він не найгірший чоловік у світі, от – гроші має, а те, що він оступився, то з ким не буває?
– Поїхали зі мною назад, бо мені соромно перед людьми, – сказав Сергій.
Та Зоряна вдосталь сьорбнула лиха від колишнього коханого й на гроші навіть не глянула. А тим більше – побачивши таку підлість. Як він міг збирати тихцем гроші?! Коли вона з усіх сил рвалася, щоб дітей одягнути й нагодувати.
Не захотіла Зоряна повертатися до чоловіка. Наче щось перегоріло всередині, зрозуміла вона, що з цієї людиною їй більше не по дорозі.
Сергій довго не просив, розвернувся і пішов, зі словами, що вона ще дуже сильно пошкодує – такого чоловіка втратити!
– Та кому ти будеш з двома дітьми потрібна? – грюкнув дверима і пішов назавжди.
Вже потім знайомі писали Зоряні в листах, що повернувшись, її Сергій всі гроші на коханку витратив, яка з часом народила йому ще двох дітей.
Більше долею Сергія Зоряна не цікавилася. Та й непотрібним і огидним став жінці її колишній чоловік.
Андрію, сину голови сільської ради, тендітна Зоряна відразу приглянулася. Хлопець її кілька разів бачив, як вона до його тата в сільраду ходила за тим чи іншим документом.
До контори Зоряна ходила часто, і Андрій, бачачи її, не міг відвести погляду. Так і покохав, і взяв заміж із двома дітьми. А згодом Зоряна народила йому донечку.
– Доню, як ти далеко щастя шукала. А воно ж зовсім поруч було, – сказала мати Зоряни на їхньому з Андрієм весіллі.
Щастю Зоряни багато хто заздрив, адже тут не кожному без дітей випадає нагода так вдало вийти заміж, а тут її засватав найкращий і найперспективніший наречений.
Зоряна на пересуди ніколи не зважала, життя навчило її бути сильною. А щодо заміжжя вона зрозуміла одне – це і справді ще та лотерея, не зрозуміло зовсім спочатку – щасливим буде цей квиточок чи ні.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
