Таких історій багато, коли рідні люди пересварилися через спадщину, але я і подумати б не могла, що зі мною станеться те саме.
У мене є молодший брат, який сам не знає, чого хоче, тому домовитися з ним ми не можемо ніяк.
Предметом нашої суперечки є мамина квартира, в якій ні я, ні брат зараз не живемо.
Я зі своїм чоловіком і дорослим сином живу у батьків чоловіка в іншому місті.
Моя мама сама запропонувала нам або переїжджати до неї, або продавати її квартиру, бо їй самій вже не сила дивитися на те, як ми всі тіснимося в нашій квартирі.
Та без братового дозволу нам не вдасться нічого зробити, а брат ні на що не погоджується, адже його все влаштовує.
Справа в тому, що квартира, в якій живе мама, поділена на нас трьох.
Зараз там живе тільки мама, бо у брата є своя трикімнатна квартира.
Квартира у нас теж трикімнатна, але крім нас там живуть батьки чоловіка та його старша сестра з сім’єю, у якої двоє дітей.
Виходить, що я живу вже більше двадцяти років в комуналці.
За ці роки ми пережили багато всього, але вирішити нашу проблему з житлом нам так досі і не вдалося.
Купити власне житло, ні у кого з нас немає грошей.
Весь цей час моя сім’я живе в чотирнадцяти метровій кімнаті.
Сказати, що нам тісно і незручно – це нічого не сказати.
Мама живе в іншому місті, і я часто приїжджаю, намагаюся їй допомогти, чим можу.
Нещодавно з чоловіком зробили самі ремонт в її кімнаті, купили нові штори, постіль, рушники.
Ми згодні переїхати до неї жити, щоб залишити свою кімнату нашому дорослому синові.
Він збирається одружитися, жити ніде, крім як з нами або знімати квартиру.
Але за орендоване житло потрібно віддавати всю його зарплату.
Та мій брат проти того, щоб ми жили з мамою.
Але ж там є моя кімната, та й мамі було б легше з нами.
Мама пропонувала продати квартиру, купити їй невелику однокімнатну, а решту грошей поділити між нами, або викупити у брата його частину.
Порадившись з чоловіком, ми вирішили, що візьмемо кредит і виплатимо братові його частину, але і цей варіант йому не підходить.
Його і так все влаштовує.
Брат молодший за мене на 12 років і можна сказати, що я його виняньчила, тому що мама працювала на двох роботах.
Йому пощастило – у нього є своє житло і хороша робота, а наші проблеми його не турбують.
Я завжди дуже любила свого брата, та й зараз я не хочу псувати з ним стосунки.
Ніколи б не подумала, що доведеться судитися з рідним братом, але іншого виходу із ситуації я не бачу.
Мені треба якось вирішити проблему з житлом, і якщо по-доброму не виходить, то прийдеться це робити через суд.
Чи може є ще інші варіанти?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
