fbpx
Життєві історії
Через кілька днів свекруха повідомила нам інший план, у нас три кімнати, тому вона переїжджає до нас, а свою квартиру залишає племінниці, двоюрідній сестрі мого чоловіка

Моя свекруха дуже оригінально вирішує проблеми, нещодавно вона нам повідомила, що житиме у нас, а в свою квартиру впустить племінницю, яка опинилася у скрутній ситуації.

З Світланою Вікторівною ми під одним дахом не жили жодного дня. Можливо, саме тому у нас хороші стосунки. Легко залишатися взаємно ввічливими, коли вам не треба ділити одну кухню та підлаштовуватися під порядок життя іншої людини. Проживаючи на одній території, це зробити набагато складніше.

Ми відразу пішли на орендовану квартиру, стали накопичувати гроші на перший внесок. Поки збирали, моїм батькам дісталася спадщина від бабусі, яку вони продали і віддали велику частину грошей мені. Сума вийшла велика, склавши всі гроші разом ми вирішили брати відразу трикімнатну квартиру, щоб вже назавжди закрити питання з житлом.

Свекруха нам нічим не допомагала, але і не втручалася. З нею стосунки були ввічливо-нейтральні. Зідзвонюємося, зустрічаємося на свята, іноді на вихідні заїжджаємо, і все.

Окрім мами чоловік має двоюрідну сестру Тетяну, це дочка рідної сестри свекрухи. Дівчина родом з іншої області, але приїхала сюди вчитися, тут і залишилася, вийшла заміж та народила дітей.

Ми з Тетяною характерами не зійшлися, тож дружби не вийшло. Тому з нею ми майже не зустрічалися. Донедавна вона в нашому житті з’являлася кілька разів на рік – на день народження чоловіка та свекрухи. Ну і кілька разів на Новий рік ми бачилися.

А недавно я почала чути про неї все частіше. Всі новини про неї повідомляла мені Світлана Вікторівна. Тетяна з своєю свекрухою жила, щось там у них сталося і тепер їй нема де жити.

Ну, поговорили і поговорили, гаразд. Але потім знову випливла тема з Тетяною та її сімейством. Їх таки виставили з дому матері чоловіка, а свекруха дала притулок племінниці з її чоловіком і дітьми. Що можу сказати? Це справа свекрухи, їй із ними жити. Але нещодавно з’ясувалося, що жити з ними виявилося непосильним завданням.

Я мовчала. Свекруха сама знала, на що йде, тому тут нарікати нема на кого. Для мене рішення було очевидним – дати Тетяні та її чоловікові тиждень на вирішення всіх питань, а потім попросити на вихід.

Але через кілька днів свекруха повідомила нам інший план:

– У вас же три кімнати, а вас лише двоє. Давайте я поки що до вас переїду, а Таня з сім’єю у мене поживуть. Як вони стануть на ноги, я назад до себе переберуся. І всім буде добре, – вирішила за всіх Світлана Вікторівна.

Такий варіант мене не влаштував, тому я одразу сказала, що проти. Чоловік у задумі чухав підборіддя. Світлана Вікторівна почала розповідати, як важко живеться Тані, як вона потребує допомоги, і запевняти, що ми з нею точно уживемося.

Я порадила свекрусі повертатися в свою квартиру, а племінницю виселяти.

– Та куди вони підуть? Вона у декреті, чоловік отримує копійки! Вони ж навіть зняти житло не зможуть.

Чоловік знизав плечима і сказав, що максимум, що він може зробити для Тетяни, це оплатити її проїзд до тітки. Це її дочка, ось хай вона й розрулює всі питання.

Свекруха на нас образилася тепер. А я про себе думаю, ось Таня «молодець» – сама зі своєю свекрухою стосунки зіпсувала, і мої примудрилася підпсувати. Але навіть заради миру зі свекрухою я не готова погоджуватись на її умови.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page