Леся вийшла заміж всього два роки тому і вважала, що їй дуже пощастило, адже її Руслан – і красивий, і розумний, і добрий, одним словом, не чоловік, а мрія.
Познайомилися вони на весіллі у спільних знайомих. Леся на то весілля зовсім не хотіла їхати, бо нещодавно розійшлася з нареченим, який її зрадив. Але подруга наполягала на тому, що Леся зобов’язана приїхати і бути поряд в цей особливий день.
То наче сама доля привела Лесю в те місце, де вона зустріла Руслана. Хлопець відразу сказав дівчині, що вона йому дуже подобається, і що він вважає, що вони створені одне для одного.
Події після цього розвивалися настільки швидко, що вже через місяць Леся і сама стояла в РАЦСі як наречена. Руслан обіцяв любити її все своє життя, і на руках носити.
Подарунки Руслан не дарував, бо мав тимчасові фінансові труднощі. Але він постійно розповідав Лесі про свої плани, що от-от він відкриє свою справу і вони нарешті розбагатіють.
Проте, щоб відкрити власний бізнес, у Руслана грошей не було.
Леся дуже любила свого чоловіка, вірила йому і довіряла, тому віддала всі свої заощадження (10 тисяч доларів), аби справа її чоловіка пішла швидше.
Руслан, і справді, відкрив свій бізнес, і став непогано заробляти, тільки от щастя в їхній сім’ї від цього більше не стало. Гроші в дім Руслан не приносив, все казав, що він їх постійно вкладає в справу, щоб в майбутньому заробляти ще більше. І Леся знову вірила…
Чоловік постійно пропадав на роботі, виходив з дому рано-раненько, а приходив пізно ввечері, інколи і вдома не ночував, і знову ж, все списував на те, що має багато роботи, і все це він робить лише заради Лесі!
Вперше Леся призадумалась над тим, що у них з чоловіком щось не так, коли вона сказала Русланові, що хоче, щоб у них була дитина.
Руслан відреагував дуже неочікувано і бурхливо:
– Яка дитина! Ти про що? Перше треба грошей заробити, щоб цю дитину забезпечити! – став картати він Лесю.
І вона знову б прийняла його думку, якби через кілька днів не побачила випадково свого чоловіка на вулиці з іншою жінкою, яка везла коляску з немовлям.
Леся пішла за ними, бо не розуміла, що відбувається.
Руслан з тією жінкою і дитиною підійшли до будинку, зайшли в під’їзд.
Вийшов Руслан аж через годину, Леся, яка весь цей час чекала його біля під’їзду, не витримала, і підійшла до нього. Жінка мала лише одне запитання – що все це означає?
На що Руслан спокійно відповів, що у нього є інша жінка, у них нещодавно дитина народилася. При цьому він не відчував жодного сум’яття, наче нічого і не сталося.
– А як же я? – запитала Леся.
– А що ти? Ти тут ні до чого! Це моя дитина, і я про неї подбаю. А якщо будеш обурюватися, то розлучуся з тобою! – спокійно відповів Руслан.
Леся задумалася:
– Та ні, Руслане, обурюватися я не збираюся. Я сама завтра ж подам на розлучення!
Руслан аж ніяк не чекав такої реакції дружини, яка завжди і з усім погоджувалася. Відпускати дружину, яка фінансує все його життя, він аж ніяк не хотів, тому почав переконувати Лесю, що вона робить помилку.
– Помилку я зробила, коли заміж за тебе вийшла! Але я все це швидко правлю! А ті гроші, які я дала тобі, я у тебе відсуджу через суд! Так що, тепер ти вільний і можеш робити що хочеш, – сказала впевнено Леся.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.