fbpx
Життєві історії
Через кілька днів Людмила з дочкою заїхала до моєї квартири. Чоловік допомагав сестрі перевезти речі, про оплату ми домовились. Перший рік свекруха сама нам гроші віддавала, а потім її чоловік став проти

У мого чоловіка є рідна сестра Людмила. 8 років тому вона вийшла заміж і поїхала разом з чоловіком в його місто, тому з зовицею ми зустрічалися не часто. А нещодавно Людмила розлучилася.

Я одружена з братом Людмили 9 років. Живемо окремо, взяли квартиру в кредит. Мої батьки живуть у сусідньому місті, за 100 кілометрів від нас, а бабуся по маминій лінії в нашому місті.  6 років тому бабусі не стало. Ми до того часу вже були з іпотекою, бабусину квартиру здали, все ж таки якась копієчка в моєму декреті була.

Продавати житло не збиралися, майно моє, мало що. А тепер розповідаю, яким боком нас торкається невдале заміжжя сестри мого чоловіка.

– Допомагайте, – звернулася до нас свекруха три роки тому, – Людмила від чоловіка пішла.

Як допомогти? Пустити Людмилу до моєї квартири. Чому саме туди?

У свекрухи, крім мого чоловіка та Людмили є ще молодший син, є чоловік, який двом старшим дітям вітчим, квартира у свекрухи двокімнатна, куди ще селити Людмилу з маленькою дочкою?

– Розумієш, був би рідний батько, – умовляла мене свекруха, бо саме від мого рішення все залежало, – він би і постояв за доньку, а чоловік до Люди завжди прохолодно ставився. Та й місця у нас не так багато. Ми платитимемо за квартиру. І будемо дуже вдячні, якщо ти не попросиш плату вище за ринкову.

Через кілька днів Людмила з дочкою заїхала до моєї квартири. Чоловік допомагав сестрі перевезти речі, про оплату ми домовились. Перший рік свекруха сама нам гроші віддавала, а потім її чоловік став проти. Людмила вийшла на роботу, нехай сама оплачує житло. І почалося:

– Грошей у неї немає, звідки їй їх взяти? Колишній чоловік аліменти платить зовсім маленькі, – зітхала свекруха, – А ви добре живете, працюєте обоє…

– Ти розумієш, – говорила я чоловікові, – що я не збираюся погіршувати своє матеріальне становище через твою сестру? Чому я повинна вирішувати її проблеми власним коштом? У мене гроші від оренди квартири не зайві?

Чоловік розумів, намагався донести цю думку до своєї мами, свекруха нила, Людмила просила відстрочку, платила вкрай нерегулярно. Набридло мені все це. Рік тому несподівано не стало мого батька. Мама спочатку вирішила, що залишиться жити у їхньому місті і і нікуди не поїде, а 4 місяці тому ми дізналися, що у нас із чоловіком буде ще одна дитина.

– Якщо така справа, перебиратимуся до вас ближче. Квартиру можна продати, купити невелику у вашому місті, якщо гроші залишаться. Може, ви собі троячку візьмете, все ж таки двоє діток буде.

Квартиру продати – потрібен час. Логічно, що ми вирішили поселити маму в моїй однодушці. І розташована поряд, якраз зручно буде вранці приходити, увечері повертатися.

Але у квартирі живе Людмила. І вирішувати своє питання із житлом не збирається. Зручно: з оплатою почекають, пошкодують і не потурбують. Але чи це мої труднощі? Я оголосила свекрусі, що до нас їде моя мама, а зовиця має з’їхати. І почалося:

– А як же Людмила?

– Вона може зняти собі квартиру.

– Але це буде дорожче, звідки в неї гроші?

– Але ця квартира моя, мама теж моя, ви знали, що Людмила не житиме там вічно.

Час минав, мама вже на валізах, мені народжувати через два місяці, а Людмила навіть не думає з’їжджати. Зрештою, я чоловікові ультиматум поставила, щоб доніс до сестри рішення: через тиждень вона звільняє житлоплощу. Чоловік сестрі сказав, а ввечері свекруха з’явилася з «геніальним» вирішенням усіх проблем:

– Нема чого сваcі їхати, а Людмилі з’їжджати! Я сама сидітиму з новим онуком, візьму на роботі декретну відпустку і всі проблеми вирішені. Я теж знаю, як дітей ростити, у самих троє!

Чудова ідея, так? Тільки за мене та за мою маму вирішувати не треба. Все вже вирішено. Будь у свекрухи хоч шість своїх дітей, але більше я своїй мамі довіряю.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page