fbpx

Через 3 роки після розлучення, син зустрів Любу. Але одружуватися ще раз Андрій не поспішає, надто добре вже запам’ятався йому перший досвід одруження і сімейного життя з Антоніною. – Зараз модно жити в цивільному шлюбі, – каже мені син, коли я починаю мову про весілля. Я прийшла до них в гості на Різдво і була приємно здивована – Люба стільки наготувала і такий стіл накрила, що навіть у мене скільки всього не наготовлено. От як мені переконати сина розписатися з Любою

Мій син Андрій перший раз одружився дуже рано, як на мене. Йому тоді було всього 24 роки. В дружини він вибрав собі неабияку красуню. Антоніна – не дружина, а мрія: висока, струнка. Одним словом, красуня. Вулицею з нею син йшов, а інші чоловіки слідом оберталися. Пишався Андрій дружиною. Але проживши в ейфорії з пів року, виявилася у Антоніни вада.

Дружина на кухню – ні ногою, Андрій сам готує, квартиру прибирає. Кохана в цей час нігті з манікюром береже. Спочатку Андрія це не напружувало, він радо допомагав дружині, а точніше, сам все робив за неї. Тай зараз в магазинах напівфабрикатів вистачає. То ж Андрій не став робити проблему з того, що Антоніна не хоче готувати.

На тому б і зупинилися. Так ні ж, стала Антоніна чоловіка пиляти, що зарплата мовляв замала у нього, нехай знайде ще підробіток. Знайшов. Працює і добре заробляє. Невістці нудно стало. Чоловік постійно на роботі. Знов незадоволена, мовляв, разом нікуди не ходимо. Стала з подругами більше спілкуватися, кафе, нічні клуби. І все Андрія точить і точить. Все їй не так. Не те сказав, не так подивився. Спокою в їхній сім’ї не було ні дня.

Син подумав і вирішив, поки немає дітей, треба розлучатися. Не таку долю він собі хотів. У негараздах все життя прожити. І розлучився. Антоніна тоді просилася, обіцяла, що зміниться, але Андрій твердо вирішив з нею розійтися назавжди.

Років зо три син жив один, я навіть почала хвилюватися, дівчатами він зовсім не цікавився, вдарився в роботу. А потім він зустрів Любу. Скромна дівчина, тихенька, далеко не красуня, але доволі мила. Сподобалися вони один одному, але одружуватися ще раз Андрій не поспішав. Надто добре вже запам’ятався йому перший досвід одруження і сімейного життя з Антоніною.

– Зараз модно жити в цивільному шлюбі, – каже мені син, коли я починаю мову про весілля.

Живуть дружно. Люба – господиня чудова. Син з роботи приходить – в будинку чистота і порядок. Дівчина в усьому намагається догодити Андрію. Я прийшла до них в гості на Різдво і була приємно здивована – Люба стільки наготувала і такий стіл накрила, що навіть у мене скільки всього не наготовлено.

Дуже подобається мені ця дівчина, тому я вирішила поговорити з сином. Кажу, час оформити відносини з Любою. Хоча б розпишіться в РАЦСі. Дитинку народите. Дівчина теж довго чекати не буде. Роки йдуть. Коли батьками ставати будете? До 40 років?

Але син на все це лише віджартовується, а я ж то хвилююся. Час швидко плине. Андрію вже 30 минуло, а якщо Люба не витримає і втече від нього, де він потім ще одну таку хорошу господиню знайде? От як мені переконати сина відпустити ситуацію з першим невдалим одруженням і почати жити далі.

Фото ілюстративне – DeutscheWelle.

You cannot copy content of this page