Життєві історії

– Тамаро, а можеш мої покупки в зошит записати, а я отримаю зарплату, і віддам, – тихенько спитала продавчиню в нашому сільському магазині Галина. – Що, знову? У

– Маринко, ось тобі 10 тисяч євро, я знаю, як тобі потрібні гроші, – каже моя мама і дає сестрі згорток з грошима. Марина зраділа, стала обіймати маму,

– Не зважай на мамині слова, вона у нас запальна, але швидко відходить, – каже син своїй дружині, думаючи, що я цього не чую. – Ти ж казав,

– Навіщо тобі та квартира, ти ж звикла жити в будинку? – повчала мене моя рідна сестра Оксана. Я якраз повернулася додому з заробітків з кругленькою сумою, і

– Степане, напевно дощу сьогодні знову не буде, тому ввечері треба полити і огірочки, і помідори, – каже Марія своєму чоловікові, проходжуючись з горнятком кави поміж свої улюблені

– Мамо, ми хочемо квартиру продати. Ти ж не проти? – каже мені донька. – Проти, звичайно. А що тобі не подобається в тій квартирі, яку ми з

– Любочко, якби це тобі правильно пояснити, – заминалася мама, що для неї було зовсім не характерно. – Ті гроші, які я тобі віддала, ну… одним словом, ними

– Михайле, а де гроші? Тут не вистачає 3 тисячі гривень, – питаю я у свого чоловіка, бо ще кілька днів тому я перераховувала гроші у нашому сховку

– Це і справді не серйозно, мамо, – картає мене мій син. – Ну що таке в наш час 50 євро? Хіба це гроші? – каже. – Гроші,