Відтоді як я з Італії повернулася, наші стосунки з донькою дуже сильно зіпсувалися, і я не могла зрозуміти, що сталося. Адже ми з донькою завжди жили дуже дружно, я можна сказати, заради неї і поїхала за кордон. А відколи я приїхала, то не можу її допроситися, щоб вона до мене зайшла чи хоча б зателефонувала
– Картоплю я собі і в магазині сама зможу купити, – чую як бурчить моя Наталка, яка приїхала до мене в гості нарешті. Відтоді, як я з Італії
Наше тепле спілкування з сусідом донька першою запримітила. Я б і далі на це не зважала, але якось в неділю прийшов Петро до нас гарно одягнений, І каже: – Зроби мені, Катерино, каву, ту свою добру італійську. Бо маю до тебе розмову. В руках у нього був якийсь згорток. – Те, що я зараз скажу, може тобі здатися дивним. Та я тебе давно люблю, Катерино. Дивлюся я на Петра і не розумію, до чого він клонить. А він ставить на стіл згорток, а там гроші, багато грошей
– Щось дядько Петро до нас зачастив. Мамо, а ти часом не знаєш, чого б це? – питає мене донька і пильно дивиться на мене. – А хіба
Марина спробувала отямити чоловіка, нагадала, що скоро у них дитина буде, яку він сам дуже хотів, але Матвій був невблаганним. Виявляється, що поки Марина була за кордоном, у нього інша з’явилася, і він ще вибирав між ними обома. А зараз вибір очевидний – з приїздом Марини проблем тільки додалося, до того ж, йому ще й працювати доводиться. А з його новою обраницею все простіше – там теща давно на заробітках, гроші мішками висилає, тож вони не пропадуть біля такої щедрої мами
– Відразу після весілля їхати на заробітки? Марино, добре подумай, чи варте воно того? Ти ж стільки років чекала на своє щастя, щоб зараз все отак залишити? –
Я маю двох синів, а моя сестра – одну доньку. Леся постійно вихвалялася нею, мовляв, так добре їй, буде у неї підмога на старості років, а в мене сини – то я їх для чужих жінок виховую. Я завжди ображалася на неї за ці слова і сумувала, адже вважала, що вона права. Але життя наше закрутилося так, що тепер вже й вона мені заздрить
Сама я з простої, зовсім небагатої родини, сім’ї середнього достатку, можна сказати. Мої мама й тато – звичайні працівники заводів, і ми з сестрою теж пішли по їх
Нещодавно ми з Дариною сім’ями на природі відпочивали, гарно провели час, з ночівлею на природу вибиралися. Дітям цікаво теж було, ми спілкувалися, смажили шашлик. А потім чоловік Дарини такі недобрі слова сказав про її маму, свою тещу, що я здивувалася дуже. Чекала, що подруга щось відповість йому, стане на захист мами, адже це негарно дуже, а вона лише промовила – а що я можу зробити
Правду кажучи, я таки не розумію зовсім. Якби мій власний чоловік про мою маму так недобре відгукувався, як Дмитро про свою тещу я б точно не мовчала ніколи
Якось мені так прикро стало, що я пішла під під’їзд і сіла на лавочку. Аж заплакала від несправедливості, я ж невістці нічого поганого і не зробила, це вона прийшла в мою квартиру і стала свої порядки наводити. Раптом до нашого під’їзду під’їхав бус, а з нього стала сумки виносити Тамара, моя сусідка. Вона давно за кордоном на заробітках, і зараз у відпустку приїхала. Розговорилися ми з Тамарою, я їй поскаржилася на невістку, а вона мені каже, мовляв, нема чого вдома сидіти і дітям заважати, їдь зі мною за кордон і заробиш собі на житло
– Я не буду більше купувати продукти за свої гроші. Вона вже тиждень як приїхала, а ще жодного євро нам не дала. Ти ж казав, що як мама
Коли мами не стало, у спадок від неї мені залишилася її маленька однокімнатна квартира в центрі нашого міста. Туди відразу пішла жити моя старша донька Ірина. Я тоді дуже раділа за неї, а зараз дуже шкодую про це
Я мама вже двох дорослих донечок 32 та 33 роки. У старшої також є донечка 10-ти років, чоловіка немає та не було у неї, на жаль. А в
У шлюбі мої батьки разом жили 23 роки, а 5 років тому вони розлучилися. Життя після розлучення у них склалося по-різному. Тато мій не одружувався більше і жив щасливо, а от мама вийшла заміж вдруге і мені її дуже шкода
Розпочати хочеться з того, що я вже досить багато років живу окремо від своїх батьків, маю вже свою власну сім’ю та дітей, проте до цих пір за них
Після одруження Віктор запитав Галину, чи не проти вона на рік-два на заробітки поїхати, бо їм нема де жити. – Галинко, інші жінки ж заробляють якось, і ти заробиш. А тоді ми з тобою вже заживемо так, що всі нам заздрити будуть, – мріяв Віктор. І Галина поїхала в Італію. За три роки на квартиру заробила, так на всьому економила, бо ж хотіла пошвидше до коханого повернутися. Та коли приїхала, то застала вдома іншу господиню
– А може не треба так поспішати, Галино, з квартирою. Навіщо її зараз купувати? От приїдеш додому назавжди, тоді вже і придбаєте житло, – повчала одна заробітчанка іншу.
Минулих вихідних донька мені телефонувала, сказала, що в неї багато справ і просила мене, щоб я з онуками посиділа. Я постійно до доньки і зятя бігаю, в них прибираю, готую і з дітьми сиджу. А цього разу відмовила Поліні спокійно, кажу – ти там вирішуй все сама, як хочеш, а я вдома залишаюся, з батьком разом хочемо провести вихідні. Наша донька дуже образилася на мене
На сьогоднішній день мені 57 років. Я вже бабуся ще не стара, правда, зовсім, але мабуть погана дуже для своїх найближчих рідних людей. Справа в тому, що нещодавно

You cannot copy content of this page