fbpx
Весілля у моєї сестри було по Різдву минулої зими. Я навіть приїхала заради цього з Італії. Мені хотілося плакати, я не могла зрозуміти, навіщо моїй сестрі все це в 43 роки
У мене є рідна сестра Оксана, насправді вона чудова людина, але я її не розумію, як вона могла так вчинити. Все життя сестра пропрацювала вчителькою в нашій місцевій
Коли не стало свекрухи, чоловік пішов жити в її хату, а мене з собою не покликав. Так ми з ним і розійшлися після 20 років шлюбу. Дітей він залишив на мене, тоді мені було дуже важко, я тягла все це з останніх сил, але мої дочки нічого не оцінили
Моя життєва історія доволі сумна, ось пишу сюди, може хтось з читачів дасть мені якусь корисну пораду, бо я просто не знаю, як мені далі жити. Після весілля
Нещодавно Світлана з донькою довго була в стаціонарі, гроші швидко скінчилися. Тоді вона вперше попросила свою заможну подругу Лесю, з якою багато років дружили, позичити їй 5 тисяч гривень. Леся попросила почекати до наступного місяця, сказала, що може тоді їй щось виділить
Світлана з Лесею дружили ще з самого дитинства, знали вже багато років одна одну. Ще в школу ходили, коли почали ділитися всім між собою. Роки минали дуже швидко,
Чоловік моєї сестри багато років за кордоном на заробітках. В село приїжджає рідко, але гроші дружині переказує дуже гарні і регулярно. Жінки в селі пліткують, що в нього інша є. А сестра не зважає, гроші чоловік дає добрі, значить в неї є сім’я. А нещодавно про Світлану я почула нові плітки, люди відвертаються від неї, а я вважаю, що сестра правильно зробила
Мою двоюрідну сестру головну бухгалтерку найбільшого фермерського господарства у нашому селі Світлану люди дуже поважали в нашому селі, хоча вона мала зовсім непростий характер, багато односельчан часто зверталися
З Павлом у нас серйозні стосунки, на Святвечір я накрила гарний стіл і запросила його до себе в гості, подумала, що буде гарно, якщо ми в цей вечір разом посидимо, по-родинному. Павло сказав, що прийде, але вже ближче до обіду зателефонував мені і повідомив, що його батьки наполягають, щоб він в цей вечір був з ними
Я зустрічаюся з одним чоловіком вже більше року. Павло постійно говорить про те, що має щодо мене дуже серйозні наміри, але на ділі це не підтверджує. Мені 34
Моя старенька сусідка останнім часом зовсім не вставала, за нею доглядали люди чужі. Марія до останнього чекала на рідних дітей, але вони так і не прийшли. А коли мами не стало, то за хатою навідалися
Так вийшло в  житті, що моя сусідка старенька Марія у своїх 86 років залишилася зовсім самотньою людиною. Двоє її дорослих дітей, яким вона віддала усі свої найкращі молоді
Невістці не сподобалося, що я на перший Святвечір внукам замало грошей дала, тому син мене попередив, що другий Святвечір вони у сватів будуть. А мені так прикро, мене навіть не покликали з собою
Вже 12 років я заробітчанка, і щороку приїжджаю на три тижні додому, якраз на зимові свята. Це вже стало доброю традицією, я відсвяткую свята, і відразу після Йордану
Син мені зателефонував в Італію, сказав, що йому терміново потрібно 10 тисяч євро. А в мене все, що було на руках – це 1000 євро зарплати за грудень, які я ще не встигла йому передати. Стала я телефонувати своїм подругам-заробітчанкам, які тут зі мною, в Римі, думаю, кожна б позичила скільки може, і я б відала борг сина, але ніхто з моїх подруг не позичив мені жодного євро, всі сказали, що грудневу зарплату вже додому дітям відправили
Про те, що у мого єдиного сина великі борги, я дізналася всього кілька днів тому, і досі не можу повірити в те, що він таке мені на свята
Я повернулася з заробітків додому і стала кликати жити до себе дітей, але вони обоє категорично заявили, що жити в селі не будуть. Я сподівалася, що коли ми добудуємо наш будинок, хтось з дітей – син чи дочка, перейде жити до нас, але так не сталося
Про власний будинок я мріяла все життя, але вдалося нам його збудувати аж тепер, коли нам з чоловіком вже під 70. Я вийшла заміж рано, в 19 років,
Поки ми з чоловіком працювали і допомагали дітям фінансово, вони з нами і спілкувалися, а тепер, коли нам потрібна хоч якась підтримка, діти про нас забули. Навіть на Різдво, в таке велике свято ніхто до нас не приїхав, не знайшли часу, а я, між іншим, чекала на них, стіл накрила
В 60 років ми з чоловіком залишилися нікому не потрібними, хоча маємо трьох дітей. Це прикро усвідомлювати, бо ми все життя жили для дітей, про себе не думали.

You cannot copy content of this page