Життєві історії
— Людмило Степанівно, ви хоча б сьогодні можете без цих своїх ділових схем і графіків? — я ледь стримувала посмішку, тримаючи в руках миску з салатом, коли побачила
— Ти ж розумієш, що ми одне ціле і зараз саме той момент, коли треба бути не просто родичами, а справжньою родиною? Ця фраза від моєї мачухи, Лариси,
Ця історія бере свій початок у затишному містечку Ірпінь, яке після всіх випробувань знову розквітло зеленню каштанів та сосен. Поліна поверталася з крамниці, коли на центральній площі майже
Найрідніші люди вміють грабувати тебе так ввічливо, що ти ще й почуваєшся винною, намагаючись захистити своє. Олена стояла посеред власної веранди й відчувала, як у неї холонуть пальці,
Бути «хорошою дівчинкою» в нашому суспільстві — це найкоротший шлях до того, щоб одного дня прокинутися з відчуттям, що ти живеш не своє життя, а чиєсь чуже, і
У мальовничому місті Тростянець, що на Сумщині, весна завжди вступає у свої права по-особливому. Запах весни змішується з вологим ароматом землі, а на центральних вулицях ще тримається ранкова
— Я прийшла! — крикнула Наталя з порога, і звук її голосу звичним відлунням прокотився по нашій невеликій квартирі. Я в цей момент якраз знімав кришку з великої
— Марино, тут така справа… ти можеш допомогти мені зібрати дітей на свята? Бо Вадим знову грошей не приніс… А дівчата, ти ж знаєш, як вони хочуть одягатися.
Над старим Путивлем зависла важка, передгрозова тиша. Місто, що пам’ятало плач Ярославни на своїх мурах, сьогодні здавалося особливо похмурим. Свинцеві хмари чіплялися за верхівки монастирських веж, а повітря
Того ранку Чернігів прокидався повільно. Місто, оповите легендами та історією, вмивалося прохолодним квітневим дощем. Золоті куполи П’ятницької церкви ледь виднілися крізь сизий туман, а стара частина міста, Деснянський