fbpx
Головна

Життєві історії

Приїхала я в липні на місяць додому. Дуже мені тут подобається – все таке гарне, затишне. Стали мене тепер діти з чоловіком просити, щоб я більше в Італію не їхала, бо ж усе, що треба для життя, у мене вже є. Я з ними погоджуюся, що все є, і всіх грошей і так не заробиш, але поки-що не можу відмовитися від Італії, і сказала, що мушу повертатися ще хоч на рік. Збираю валізи і думаю, а чи правильно я роблю
Життєві історії 0
Я на заробітках вже 19 років, і Італія давно стала моїм другим домом. В це важко повірити, але мій чоловік не почав пити, на пішов до іншої (як
Прийшла до мене сестра, я аж очам не повірила. Думала, їй щось треба від мене. Але ні! Ми посиділи, я каву зробила, поговорили, і вона пішла. А через кілька днів вона знову прийшла, і знову ми каву пили. Я для себе зазначила, що начебто, нічого такого у нас не відбувається, але після її візитів мені на душі так тепло стає. Я потім весь день літаю, навіть робота легше робиться
Життєві історії 0
Ми з рідною сестрою живемо в одному селі, але зовсім не спілкуємося. Розійшлися наші дороги тоді, коли ми заміж повиходили. Світлана старша за мене на 2 роки, і
У мене по сусідству живе моя колишня свекруха. Одного разу я побачила, як вона вийшла з хати, хотіла набрати води, і не змогла. Їй не вистачило сили донести маленьке відерко до порогу. Мені її так шкода стало, що я аж заплакала. Я не уявляла, як важко їй навіть їсти собі зготувати. І тоді я першою пішла до колишньої свекрухи. Запитала, чи не треба їй моєї допомоги
Життєві історії 0
Так склалося, що я з своєю колишньою свекрухою живу по-сусідству. І все життя я з нею не говорила, намагалися звести між нами високі паркани, щоб її ніколи не
Нещодавно я відзначала іменини, і моя донька подарувала мені 100 євро. Донька посиділа у мене годинку і додому стала збиратися. Тільки вона пішла, син з невісткою до мене заїхали. Я подумала, і віддала ці гроші їм. А на наступний день мені з претензіями донька зателефонувала, і сказала, що так робити не можна
Життєві історії 0
Нещодавно я відзначала іменини, у мене красиве і рідкісне ім’я Павліна. Святкувати я нічого не збиралася, але моя донька таки вирішила мене привітати, і подарувала мені 100 євро.
На початку цього літа син мені зателефонував і запитав, чи я не проти, якщо він привезе до мене на все літо дружину з сином. У них зараз проблеми з житлом, ту квартиру, де вони жили, треба звільнити. Син поки у товариша поживе, і паралельно щось до осені знайде. Візиту невістки і онука я і зраділа, і не дуже. І я не помилилася, бо невістка робить дуже дивні речі, вже й сусіди це також помітили
Життєві історії 0
Я – проста жінка з села, уже пенсіонерка. А от мій єдиний син, Іван, зміг вибитися в люди. Ще після школи він поїхав з дому в столицю, спочатку
Відгуляли ми весілля на славу, 350 гостей було! Все свати оплатили, бо ж у мене грошей не було. Я плакала від радості, що моя дитина в таке добро попала. Та тривала моя ейфорія недовго. Молоді стали жити у сватів у їхніх хоромах. Проте приходити мені до своєї дитини не можна було. Свати взагалі не хотіли знатися зі мною, бо нерівня я їм була. Бачила я свою Олю в школі, приходила до неї на роботу на перервах. І помітила, що змарніла моя дитина дуже. І обличчя її щось теж зовсім щастям не світилося
Життєві історії 0
Як я раділа, коли моя єдина донька Оля вийшла заміж за чи не найбагатшого нареченого з нашого села! Свати мої – дуже поважні і шановані в районі люди.
Я вже 5 місяців вдома, і відповідно, грошей не присилаю. Тут діти мої стали непокоїтися, що не мають за що жити. Розмову зятя з донькою я випадково почула. Я в грядках щось робила, вони мене не помітили. – І що собі твоя мама думає? Грошей немає, а вона вдома сидить. У мене вже борги з’явилися! – сказав зять доньці. А вона, замість того, щоб мене захистити, стала говорити, що я скоро поїду, і все знову налагодиться
Життєві історії 0
Я приїхала додому на початку весни, планувала побути місяць і далі повертатися на роботу. Та життя внесло свої корективи. Я трохи прихворіла, стала по лікарях ходити, і затрималася
Мені 56 років, і я надумала з чоловіком своїм розлучатися – зібрала йому валізи, і відправила його до мами в село. І що ви думаєте? Розлучитися мені не дають ні діти, ні свекруха
Життєві історії 0
Ця не дуже приємна для мене історія тягнеться ще від початку липня, і мені вже все це добряче набридло, та я досі не знаю, що робити. Мені 56
Зателефонувала я в Америку, щоб доньці радісну новину повідомити, а вона зовсім не пораділа. – Навіщо так соромитися перед людьми? – сказала мені донька. – Та й не можна кумам одружуватися! Про що ти тільки думаєш, мамо? Тепер я розгубилася, і сама не знаю, що мені робити
Життєві історії 0
Я коли дізналася, що моя єдина донька мене кидає, і в Америку летить, то плакала цілий тиждень, зупинитися не могла. Мені 63 роки, не молода я, і здоров’я
Будинок тітки перейшов мені, але з однією умовою – продавати його не можна було. Тітка не хотіла, щоб її дім дістався чужим людям, такою була її остання воля. Я не уявляла, що мені робити з цим будинком, але моя подруга порадила мені зробити там косметичний ремонт і переїжджати в село, а молодятам свою квартиру залишити. Я довго думала над цим, адже себе в селі я не уявляла. Проте вирішила спробувати, і ефект здивував не тільки мене
Життєві історії 0
На початку цієї весни мій син одружився. І ця подія змінила не тільки його життя, але і моє. Мені 62 роки, я вже на пенсії. До того, як

You cannot copy content of this page