Життєві історії
— Якщо ти думаєш, що забереш у мене чоловіка і разом із ним отримаєш усе його багатство, то мушу тебе розчарувати: у нього немає навіть коліс від тієї
— Твій любий старший син уже третій рік не платить ані копійки на власну дитину, а ти розповідаєш усім за столом про його великі закордонні заробітки? Ці слова
— Якщо борщ здається вам занадто кислим, то вихід он там, двері відчиняються легко. Ці слова зірвалися з моїх язика раніше, ніж я встигла подумати про наслідки. У
— Доню, ну нащо тобі одній ціла квартира, коли в Назара дитина на голові сидить? Ти ж тепер сама, а їм тісно. Ці слова мати мовила спокійно, навіть
— Навіщо ти дістаєш іще чотири тарілки, ми ж домовилися тільки про Назара з Любою? — я здивовано глянула на стіл, де вже й так бракувало вільного місця.
— Мамо, ти що, жартуєш? Як це — продала дачу? А звідки ми тепер братимемо малину дітям і городину на всю зиму? Любов Василівна слухала здивований і розгублений
— Мамо, ти зараз серйозно? Ти справді продала будиночок із ділянкою? Людмила Василівна відсунула від себе чашку з чаєм і притиснула телефон до вуха. — Серйозніше нікуди, Тарасе.
— Я йду до Яни, вона при надії. А цю квартиру й машину залиш мені, тобі все одно ні до чого, — спокійно промовив Тарас, перевіряючи, чи застебнута
— Якщо ти не готова віддавати свою зарплату на моє авто, то відсьогодні кожен купує собі їжу сам, — спокійно сказав Богдан, відсуваючи тарілку з гарячою вечерею. Ярослава
— А весілля, виходить, будемо святкувати за мій рахунок, просто на ваше замовлення? — тихо запитала я, обережно опускаючи на коліна білу фату. У весільному салоні було світло,