Головна

Життєві історії

Дітей я не попередила, що приїду з Італії не одна. Зустрів син з невісткою нас не дуже гостинно, навіть в перший день святкову вечерю в честь нашого приїзду не зготували, мені було дуже незручно перед Альберто за таку поведінку дітей. А потім я підслухала розмову невістки з сином, вона його вичитувала, як це я посміла без дозволу в їхній дім чужого чоловіка привезти
Життєві історії 0
Не думала я, що доживу до такого, що в моїй хаті мені будуть не раді. Розумію, що сама трохи винна, але ж я господиня в цьому домі, і
Усі жінки з мене на роботі сміються, що ми з чоловіком досі з батьками живемо. В усіх є окрема квартира, а я навіть запросити нікого до себе не можу, бо батьки вже немолоді, рано спати лягають, їм не до гостей. Іноді мені хочеться сказати подругам правду, але як тоді мені на роботу ходити
Життєві історії 0
На сьогоднішній день я маю досить таки багато колежанок на роботі. З деякими навіть декілька років дружу, у нас з ними спільні інтереси. Не можу сказати, що це
Нещодавно я пізно поверталася з роботи, забирала документи в іншому кінці нашого міста. І, несподівано, в супермаркеті зустріла чоловіка своєї подруги Оксани, він купував дорогі продукти іншій жінці
Життєві історії 0
Я, правду кажучи, дуже довго сумнівалася, перш ніж писати про своє життя сюди, але дні минають, а спокійніше мені не стає, не можу сама все владнати. Дуже хочу
Марія попросила доньку передати її рідній сестрі 100 євро, у неї був ювілей. Та Галина сказала, що це явно забагато і вирішила дати тітці лише 50. Не любила Галина мамину сестру, бо та її постійно картала, аби племінниця на роботу йшла, то й Марії було б легше, може і будинок нарешті збудувала б собі, як інші заробітчанки
Життєві історії 0
Галина вже й забула, коли вона в магазин за чимось ходила, адже все необхідне їй висилає мама з Італії, щомісяця складає кілька сумок – і їжу, і одяг,
2 роки тому мені подзвонила мама з села, сказала, що моя сестра занедужала і просила, щоб я позичила 20 тисяч гривень для неї. Мамі я не могла відмовити, відвезла їй гроші для сестри. Перший час мама з пенсії мені віддавала по одній тисячі гривень. А потім мами не стало і я стала чекати, поки сестра поверне решту грошей
Життєві історії 0
Сама я родом з маленького села, а зараз я живу в місті, так склалося в моєму житті. Я зараз добре заробляю, вже років 10, як маємо з чоловіком
В село Віра приїхала лише тоді, коли не стало мами. Вітчим на неї навіть не глянув, а молодші брат і сестра ходили їй буквально за ногами, аби вона не взяла собі щось з маминих речей. Минуло ще кілька років. Якось Віра йшла по вулиці і біля церкви побачила чоловіка, який просить у перехожих грошей, і це був її вітчим. Він теж її впізнав, глянув на неї і сказав “вибач, донечко”
Життєві історії 0
Віра завжди знала, що вона не рідна своєму батькові, і не тільки знала, але й відчувала це на собі. В свій час Марія, її мати, провела Петра в
Два роки тому Оксана привезла з собою з заробітків десять тисяч євро і вирішила про них нікому не говорити. Діти дорослі, самостійні, вона в свій час кожному допомогла, а тепер вирішила, що прибереже цю суму для себе, про всяк випадок. Але кожного разу, коли приходив син чи дочки і розповідали про свої проблеми, Оксана не могла втриматися і витягувала зі свого сховку кілька купюр, щоб допомогти дітям. Так вони і зрозуміли, що в мами гроші є
Життєві історії 0
Оксана вже два роки як повернулася з Італії, приїхала після 20 років гарування на чужині, і вирішила, що всіх грошей не заробиш, треба трохи і пожити для себе.
На той час Тарасу запропонували роботу в Харкові, він віддав мамі ключі від квартири, а сам одружився з Зоряною і разом поїхали на нове місце. Ольга, як і обіцяла, перестала спілкуватися з сином і невісткою. Багато років вони не бачилися, приїхав Тарас додому лише тоді, коли не стало батька
Життєві історії 0
Ольга з Іваном прожили дуже гарне життя, вони обоє були з заможних родин, і самі потім дуже добре жили, як кажуть, панським життям, то ж хоч Івана вже
В лютому сестра мені подзвонила, просила, щоб я її доньку з онучкою забрала з Херсону до себе в Італію. Я тут 12 років вже на заробітках. Думаю, потрібно допомогти родині, їм же важко, кажу давай їй мій номер телефону, допоможу, чим зможу
Життєві історії 0
В Італії на заробітках я вже 12 років, зараз вже непогано влаштувалася. Але перший час мені було тут дуже важко, адже приїхала я сюди, зрозуміло, не від щасливого
Коли сина моєї рідної сестри не стало, вона відразу пішла до нотаріуса. Виявилося, що все своє майно – дві квартири, будинок, недешевий автомобіль, гараж, рахунок в банку чималенький, її син залишив своїй дружині. Матері не дісталося зовсім нічого. Тоді нотаріус порадив Людмилі поговорити зі своєю невісткою
Життєві історії 0
Моя сестра навіть на днях і до юриста сама ходила. Він сказав їй, на жаль, не маю чим вас обнадіяти, ваш син все своє нерухоме майно переписав на

You cannot copy content of this page