fbpx

Була у мене подруга. Я вийшла заміж, ми спілкувалися, але вже не так як раніше. І одного дня мені від неї прийшов лист. Коли я прочитала, сльози текли самі. За що вона так зі мною? А потім, від нашої спільної знайомої, я дізналася всю правду про неї

В житті бувають такі ситуації, що вас зраджують люди, від яких ви цього ніколи не очікували, яким ви довіряли найпотаємніші секрети свого життя, люди, яким ви вірили як собі. Дуже шкода, що так трапляється.

Хочу поділитися своєю банальної на перший погляд історією, але для мене, це стало таким собі уроком в житті. За матеріалами

Була у мене подруга, дружили ще зі школи. Це була не просто подруга- ця людина була для мене всім. Скільки образ і сварок ми пережили, а скільки було секретів розказано одне одному під час посиденьок наодинці. Так я можу цілодобово розповідати про цю людину, адже з нею я пройшла безліч життєвих ситуацій.

Але з роками я почала розуміти, що людина дуже любить своє «Я», в свою сторону приймає найбільше уваги. Спочатку мене це дратувало, але вона моя подруга, така вона вже є. Я скоромна не упевнена у собі дівчина, а вона дівчина «зірка», впевнена в собі, любляча себе. І ось прийшов час розчаровуватися в цій людині сповна.

Я вийшла заміж, ми спілкувалися, але вже не так як раніше. Адже у мене на першому місці стояла сім’я, і ​​підготовка до майбутнього материнства. Я намагалася підтримувати наші відносини як могла, адже ось так просто дружбу втрачати не хотіла. І ось я дізнаюся від спільної знайомої нам людини, що подруга моя, дуже і не страждає тим, що наша дружба піддалася краху. Вона стільки поганого наговорила про мене, розповіла мої секрети, мало не кожному нашому спільному знайомому. Хотіла зруйнувати наш шлюб, писала мені анонімні листи, про те яка я не хороша, який мій чоловік поганий, що він мені зраджує, яка я погана мати для своєї дитини. Це настільки мене підкосило, що я довго не могла прийти до тями. Як? За що? Я думала хто завгодно, але не вона. Мені ніколи і в голову не могло прийти, що ця людина здатна таке. Ось так взяти і просто плюнути в душу.

Я довгий час була в ступорі, ледве відійшла від цієї новини. Чоловік всіляко підтримував мене, сказав, що давно бачив в ній нотку заздрості до мене, і давно слід було очікувати такого від цієї людини.

Ось тепер нікому не довіряю. Спілкуюся з дівчатками, але без відкритої душі, адже в неї вже плюнули і розтерли. Боюся ще раз наступити на ті ж граблі.

Я так самотньо відчуваю себе, ніби найголовніше в житті є – дитина, чоловік, але хочеться подругу, щоб можна було поговорити про своїх чоловіків і знайомих, ходити в магазин на шопінг. Але краще вже так, ніж з такими подругами.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page