Мої батьки кілька років будували будинок за містом, з двома входами, і я була впевнена, що це для нас двох з братом. Батьки живуть в двокімнатній квартирі, яку вони нещодавно продали, щоб закінчити будівництво. І ось тепер я дізналася, що цей будинок вони побудували для себе і для мого брата, мені там місця немає.
В нашій сім’ї всю підтримку завжди отримував старший брат. З юного віку йому не було відмови в дорогих покупках і поблажках. Всі займалися його розвитком і робили все для того, щоб він отримав хорошу освіту і побудував свою кар’єру.
Минув час, брат подорослішав, але в житті так нічого так і не досяг. Зате він постійно ниє і звинувачує в своїх невдачах всіх, крім себе. До мене ж було зовсім інше ставлення з боку батьків.
Одяг я доношувала за своїми двоюрідними сестрами, а в секції і гуртки мене ніхто і не думав водити. Батьки вважали, що всі виникаючі в моєму житті труднощі стосуються виключно мене, і вирішувати я їх повинна сама.
Перший час мені було важко, але в міру свого дорослішання я починала адаптуватися до раннього самостійного життя. Пішовши працювати, я завжди знаходила можливість підробити понаднормово, при цьому знаходячи час на отримання освіти.
В результаті наполегливої праці, мені вдалося відкласти суму грошей, якої вистачило для того щоб взяти квартиру в кредит. Так я з’їхала від батьків і стала жити одна.
Однак, ще до переїзду, мама мені заявила, що я повинна переписати свою частку в квартирі на них, щоб легше було її продати. Вони мене запевнили, що так само зробить і мій брат. Я повірила і відмовилася від своєї частки в їхній квартирі, щиро вважаючи, що мені буде частка в будинку.
А тепер виходить, що я там не отримаю нічого. Половина будинку записана на батьків, а половина на брата. Мама вважає, що він не винен в тому, що немає підходящої для нього роботи, і треба б йому допомогти.
Я дуже сильно здивувалася: як так? Чому я повинна все життя працювати, щоб жити у власній квартирі, а він без особливих зусиль отримає все просто так.
А раптом обставини складуться так, що у мене не буде можливості виплачувати кредит, що тоді? Де я буду жити? Важко змиритися з такою несправедливістю.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
