fbpx

Будинок, який чоловікові залишила свекруха у спадок, він вирішив віддати своїй доньці від першого шлюбу. Василь не врахував той факт, що нам уже по 60 років, і нам самим потрібні гроші

Ми з чоловіком люди не молоді, нам вже по 60 років. Я розумію, що скоро ми обоє вийдемо на пенсію, і будем жити в режимі економії, бо з грошима у нас і зараз, чесно кажучи, не дуже.

З чоловіком ми разом ми вже 20 років, в обох це другий шлюб. Я була впевнена, що знаю його, але останній його вчинок мене неабияк здивував і засмутив.

Я вважаю, що ситуація, яка склалася в нашій сім’ї, є дещо несправедливою.

Чоловіка свого я люблю, і зовсім не хочу з ним сваритися, але і не збираюся миритися з тим, що він зробив.

Ми з Василем одружилися ми, коли нам було уже по 40 років. Спільних дітей немає, але у мене від першого шлюбу є дочка, і в Василя з першою дружиною є дочка.

Коли ми зійшлися, наші діти були уже майже дорослими, тому Василю навіть аліменти платити не довелося.

Щоправда, дочці і дружині він залишив квартиру, в якій вони жили.

Василь пішов як справжній чоловік, крім своїх особистих речей він не взяв з собою більше нічого.

Після того, як ми зійшлися, ми стали жити у мене. Будинок мій великий, місця всім вистачить.

Своїй дочці Василь весь час допомагав матеріально, ніколи не було такого, що дочка щось попросила у нього, а він відмовив.

Коли вона заміж виходила, ми тоді їй подарували доволі велику суму грошей.

З дочкою Василя ми і досі підтримуємо дружні стосунки, вона з чоловіком і дітьми часто приїжджає до нас в гості. Вони з моєю дочкою давно дружать теж.

Кілька місяців тому не стало свекрухи, мами Василя.

У бабусі був будинок, який вона, зрозуміло, залишила своєму сину.

Я сподівалася, що з часом ми цей будинок продамо, адже гроші нам зараз дуже потрібні.

Проте Василь мене дуже здивував, він сказав, що бабусин будинок він віддає своїй рідній доньці і це не обговорюється.

У них з чоловіком досі не вирішена проблема з житлом, і він хоче допомогти своїй дитині.

Таке рішення мого чоловіка мені дуже не сподобалося, я вважаю його несправедливим, адже в свій час Василь залишив дружині і дочці квартиру.

До мене він прийшов з пустими руками, весь цей час жив на всьому моєму, і справедливо було б, якби ми продали цей спадковий будинок, а гроші б витратили на свої потреби.

Та чоловік вперся, що має допомогти рідній дитині. А я вважаю, що це несправедливо.

Але як це пояснити чоловікові?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page