fbpx

Будинок нам з сином належить в рівних частках, але я не працюю, утримує мене син. Все, що у нас є, це він добудував і зробив за свої гроші, тому і господарем в домі вважається він. А мені нічого не залишається, як змиритися з тими рішеннями, які син приймає, хоч вони мені і не подобаються зовсім

Мій син розлучений, і зараз живе з другою дружиною у нас вдома. Разом вони вже майже шість років, є двоє діточок. Але його перша дружина, Оксана, теж живе в нашому селі, і теж ростить двох синів, моїх внуків.

Прожив син з Оксаною 10 років, жили теж у нас. Я нею, як невісткою, була дуже задоволена, вона і господиня дуже вміла, і мама турботлива, і людина дуже хороша, у нас з нею відразу гарні стосунки склалися, Оксана мене не інакше як мамою називала.

І жили б вони разом до старості, якби мій син не закохався в цю Світлану. І що він взагалі в ній знайшов? Але син мене відразу попередив, щоб я в його життя не втручалася.

Він розлучився з Оксаною, вона з дітьми повернулася до своєї мами, а через деякий час син одружився з цією Світланою і привів її до нас.

Будинок нам з сином належить в рівних частках, але я не працюю, утримує мене син. Все, що у нас є, це він добудував і зробив за свої гроші, тому і господарем в домі вважається він. А мені нічого не залишається, як змиритися з тими рішеннями, які син приймає, хоч вони мені і не подобаються зовсім.

Оксані на їхніх спільних дітей син платить аліменти, але це невелика сума. Світлана забороняє більше давати, а син її слухає. От я і вирішила, що буду нишком допомагати першій невістці і своїм внукам.

Йду в магазин, купую продукти на одну суму, а сину кажу в два рази більшу. Прошу у нього собі на одяг чи побутові речі, мені він не відмовляє, хоч невістці це і не подобається. Я, звичайно, купую собі по мінімуму, а решту відкладаю. А коли син на роботі, йду до Оксани додому.

Вона спершу від грошей відмовлялася, боялася, що як син дізнається, то я через це матиму неприємності. Просто Оксана була і залишилася дуже чесною людиною. Та я її переконала, що все справедливо, адже я не кому-небудь, а рідним внукам даю.

Я впевнена, що все роблю правильно. Оксані важко двох дітей одній тягнути, навіть з аліментами, тому я і допомагаю, нехай це і не зовсім чесним шляхом, а що робити. От тільки треба придумати, що я сину скажу, на випадок як він, все-таки, про це дізнається.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page