fbpx

Братові чоловіка свекри будували новий будинок, а нам віддали старий, в якому абсолютно нічого не було. Ми взяли кредит, купили диван, провели каналізацію і поселилися в будинок. Коли його брат вирішив одружитися, я і дізналася чому до мене таке ставлення. У моїх батьків немає грошей, немає зв’язків, немає впливу. Єдине майно – квартира, в якій вони живуть. Його ж брат одружився з багатою дівчиною. У батьків кілька будинків, квартир і багато грошей

Коли я виходила заміж, я наївно сподівалася, що в особі свекрухи знайду другу маму. Але, на жаль, так не сталося, хоча я старалася. Як тільки відгуляли весілля, почалися будні. Спочатку все було добре, вона мовчала, в наше життя не втручалася. Як виявилося, свекруха просто придивлялася до мене.

Брат чоловіка будував собі будинок, тому вже через три місяці після нашого весілля почалося: допоможи, зроби. Чоловік кидав мене і цілими днями пропадав у свекрухи, будуючи дім для молодшого брата.

Ми ж жили в знімній квартирі. Навіть коли я чекала дитину, мені було важко справлятися з домашніми справами, чоловік не залишався зі мною, а продовжував їздити до свекрухи, будувати братові будинок.

Я мовчала, адже нам ніби як обіцяли віддати стару споруду, точніше побудовані стіни ще 15 років тому. Які не були оформлені і, щоб туди в’їхати, потрібно було вкласти купу грошей, хоча б для чорнового ремонту.

У підсумку я народила. З квартири нас попросили і ми переїхали жити до моїх батьків. Коли моєму синові виповнилося п’ять місяців, до моїх батьків приїхали моя сестра з донькою, чоловіком і величезною собакою.

Повоювавши з його батьками, ми беремо кредит, купуємо диван, купуємо унітаз і ванну, проводимо каналізацію і в’їжджаємо в будинок. Немає нічого. Навіть столу немає. Сяк-так спорудили з чорнових дощок мийку і стіл. І почали жити.

Свекруха так і продовжувала тягнути чоловіка на будівництво для молодшого сина. Тут я вже стала лаятися. Оскільки у нас була дитина, а брат був ще навіть не одружений.

Нам ніхто не допомагає. Для нас ніколи і часу немає, так як чоловік на тій будові. Ні, мені не треба від них нічого. Єдине, що я просила від чоловіка, щоб він перестав ходити на те будівництво, а почав робити вдома ремонт сам. Нехай без допомоги батьків. Впораємося самі.

Один раз я влаштувала серйозну сцену і не пустила чоловіка допомагати. Так ми стали поганими. А те, що у нас сім’я, до уваги не бралося? Подумаєш, що у нас маленька дитина. Нам не можна навіть було виїхати в вихідний день в ліс. Тут же були образи, що чоловік не приїхав на будівництво.

Мало того, брат чоловіка приходив до нас в гості і говорив про нас малоприємні речі. Після цього, я зі сльозами благала чоловіка почати робити ремонт у нас, перестати робити в тій хаті.

Але, варто було його мамі зателефонувати, поскаржитися на погане самопочуття, як чоловік тут же втікав з дому і допомагав.

За весь час свекруха жодного разу нам не допомагала. Тільки одні докори були, що я погано одягаю дитину, що купую йому погані речі, іграшки. А в підсумку: всі речі, які залишилися від мого сина, вона приховала, а потім стала одягати на дитину брата чоловіка.

Коли його брат вирішив одружитися, я і дізналася чому до мене таке ставлення. У моїх батьків немає грошей, немає зв’язків, немає впливу. Єдине майно – квартира, в якій вони живуть.

Його ж брат одружився з багатою дівчиною. У батьків кілька будинків, квартир і багато грошей. Так свекруха заради них готова на все.

Невже не можна ставитися до дітей однаково?

Фото ілюстративне – dreamstime.

You cannot copy content of this page