Мій двоюрідний брат домагається всього в житті сам. У нього немає забезпечених батьків і високооплачуваної посади.
Але до своїх двадцяти семи років він придбав квартиру, нехай і не в кращому районі міста, і купив непоганий автомобіль.
Ось уже рік він зустрічається з дівчиною. Вона працює майстром манікюру в хорошому салоні, має власний автомобіль, живе з батьками. За матеріалами
Нещодавно пара вирішила, що їм пора з’їхатися. Брат запропонував жити в його квартирі. Але реакція вийшла несподівана:
– Це не мій рівень! Район далеко від роботи, старий будинок, незрозумілі сусіди! Вирішуй щось, давай квартиру будемо орендувати!
Відразу скажу, що місто у нас маленьке, їхати з одного кінця на інший недовго. Район знаходиться не на відшибі, будинок старий, але, цілком, пристойний.
А до роботи дівчини громадським транспортом можна дістатися хвилин за 20, а на своєму автомобілі ще швидше. Брат задумався.
З одного боку, він розуміє, що орендувати квартиру, маючи власне житло це абсурд.
Та й в центральному районі житло все одно вийде дорожче, навіть якщо його квартиру здати. А з іншого боку, він закоханий у дівчину і це, поки, переважує.
Вона при цьому оплачувати частину вартості квартири не планує. Тобто, платити за орендування буде повністю брат.
Тоді ситуація здається ще більш абсурдною. Людина, у якого є житло, сплачує орендоване.
Ситуацію вирішила мама коханої дівчини.
– Друзі, чого тягнути то, розписуйтеся, квартиру продавайте і беріть кредит.
А що, добре придумано! Пара купить двохкімнатну квартиру в центральному районі, приблизно 60 відсотків вартості перекриють квартирою брата, а решта 40 візьмуть в кредит.
А якщо розлучаться, то квартиру навпіл. Чесно?