fbpx
Життєві історії
Брат привів невістку додому. Тамара зайшла тихенько, привіталася з нами і скромно сіла за стіл. Їла вона лише ложкою, з’їла мало і через годину зібралася йти додому. Тамара пішла, а мама стала розмовляти з братом

Це було давненько, тоді мій рідний брат Микола майже рік зустрічався з однією дівчиною. Звали її Мілана, я з нею вже добре тоді познайомилася. Вона така красива, все про моду знає, має гарний смак, відмінно одягається. З Міланою мені було завжди дуже цікаво.

Вона завжди дуже багато говорила, розповідала цікаве про моду і одяг, ми з нею ходили в кафе, вона знала де найкращі знижки та розпродажі.

У Мілани було дуже багато друзів і знайомих, вона сама водила свій автомобіль і добре розбиралася в прикрасах.

А потім вони з моїм братом чомусь розійшлися, після того вона сама перестала зі мною спілкуватися.

І вже через місяць брат сказав нам, що приведе в дім свою наречену, він нарешті вирішив одружитися і створити сім’ю.

Ми з татом і мамою були дуже здивовані, та мама стала ретельно готуватися, до зустрічі зі своєю майбутньою невісткою.

Вже через тиждень ми всі вперше побачили Тамару.

Вона прийшла, тихенько привіталася з нами і просто сіла в куточку. Їла вона лише ложкою, виделку навіть в руки не брала. Виявилося, що Тамара родом з маленького села, закінчила навчання в училищі і зараз працює касиркою в супермаркеті.

Сказати, що ми з мамою та батьком були дуже здивовані, це нічого не сказати, бо навіть вже й ми перестали розмовляти і їсти, не до того зовсім було, такого повороту ми не очікували зовсім, після Мілани Тамара була зовсім не тією.

Коли брат провів Тамару до зупинки та повернувся додому, ми взялися за розмову. Мама до ночі пояснювала Миколі, що їй буде соромно людям в очі дивитися, що в неї така невістка проста – дівчина з села, яка працює касиркою в магазині. Тамара навіть одягнена була, як жінка за 50.

Мій брат вислухав добре маму і, нічого не пояснюючи мовив, просто сказав, що радитися він з нами не збирається, все сам вже вирішив і жити вони будуть на орендованій квартирі, тому заважати Тамара нам не буде. А, якщо ми не хочемо її бачити, то можемо до них не приходити. Тамара дуже добра людина, в нього щирі почуття до неї, а не нам з нею жити.

Але, на диво усім, Тамара виявилася дуже порядною людиною. Вона вміла все: готувала, пекла, шила, в’язала. Вступила до навчального закладу, хоча й продовжувала працювати касиркою, вона не бачила в цьому нічого поганого, ніколи не соромилася того, що працює на простенькій роботі і заробляє небагато.

Зараз у них підростає синочок, вони щасливі і брат мій став відповідальним і добрішим ніж був раніше.

А минулої неділі я зустріла Мілану, вона сама до мене підбігла і стала розпитувати про брата. Вона й досі бігає по магазинах, купує дорогі сукні, ходить в недешеві салони краси. І тільки зараз у мене відкрилися очі, вона взагалі не схожа на хорошу господиню, бо крім одягу та косметики її нічого не цікавить.

Я сказала, що в брата все добре, у нього найкраща в світі дружина і ми всі дуже любимо свою невістку. А моя мама натішитися нею не може, каже лише, що в душі вину свою відчуває, що так тоді говорила про неї.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page