Текст опрацьований спеціально для видання Ukrainians.Today
Брат одружився і привів дружину в батьківську хату. Там живе і моя мама. Вони їй нічого не допомагають, за світло та газ мама платить зі своєї пенсії. Вона довго мовчала, не розповідала мені правди. А вчора зателефонувала і плакала. Невістка з братом хочуть, щоб вона їм віддала хату. Але минулого року я місяць доглядала маму в селі, бо вони навіть дивитися на неї не хотіли
Якщо чесно, я дуже не люблю обговорювати своїх родичів, особливо близьких, я не з тих людей. Але зараз у мене немає слів, щоб описати те, що сталося. Я щодня телефоную мамі, вже протягом 5 років, відтоді, як не стало мого тата. Я розумію, що вона сумує.
А справа ось в чому. Тата не стало 5 років тому. Залишився у спадок нам будинок. Я з братом відмовилися від нього на користь мами. Адже вона разом з батьком його будувала. Перед цим мій брат рдружився, і привів невістку в мамину хату. Я в жодному разі не проти того, щоб брат з дружиною жили в маминому будинку, але у них геть немає совісті. Мені шкода маму.
Всі комунальні оплачує мама зі своєї пенсії, але я говорила їй не раз, що це не правильно і потрібно ділити порівну. Вони нічого не роблять в будинку, постійно говорять, що він не їх. Перед весіллям тато з мамою зробили в хаті ремонт. Поки батьки були на роботі, брат почав робити перегородку в нашій кімнаті, щоб відгородити мою частину, собі він взяв більше площі. У них двоє дітей, чекають третю. І брат нещодавно сказав мамі, що хата має достатися його третій дитині.
Мама поки мовчить, не хоче з ними сваритися. Вони починають збирати гроші, щоб купити собі квартиру, а мама вже не може длочекатися, коли залишиться сама, бо їй зараз дуже важко. До цього вони дорікали мамі тим, що вона хоче їх вигнати з дому і вона повинна переписати будинок на брата. А з якого дива? Але ж він нічого в цій хаті не зробив.
Найцікавіше – це те, що гроші в будинок вкладали лише я і батьки: батьки побудували будинок, я дала грошей на будівництво сараю. Лазня була побудована на гроші моєї мами (вона брала кредит).
Мама їм жодного разу нічого не казала, щоб вони залишили хату, хоч як важко їй було, мама їм завжди допомагала.
От скажіть, де справедливість? Що робити з такими родичами? Як з ними взагалі спілкуватися?
У минулому році мама мала проблеми зі здоров’ям і лікувалася. Я місяць сиділа в селі, щоб доглядати за нею, ходити з нею по лікарнях. А невістка з братом жодного разу до мами в лікарню не прийшли, ні копійкою не допомогли. Наче нічого і не сталося. Лише брат про хату і спадщину щось мені говорив, але я навіть й не слухала, не до того було. Дуже хвилююся за маму, але братові я нічого віддавати не збираюся. Маму вони зовсім не шануюють.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни – редакція Ukrainians.Today
Більше цікавих матеріалів на нашій сторінці у Facebook Ukrainians.Today
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
