fbpx
Життєві історії
Брат мені зателефонував, сказав, що мама в стаціонарі і я маю забрати її до себе, за нею зараз потрібно дивитися, а його дружині вона зовсім чужа людина

Мої батьки дуже любили мого старшого брата. Олексій був старший за мене на 7 років. З народження батьки лише й догоджали в усьому йому, адже це перший такий довгоочікуваний син. Раділи кожному слову, першому кроку, повністю своє життя присвятили йому. Коли народилася я, батьки вже менше уваги приділяли мені, адже був старший брат, який вчився читати і збирався в школу.

Батьки дуже раділи, дивлячись, як росте їх син, адже це їх опора на майбутнє, надія на хорошу та забезпечену старість. Якщо більшість батьків тягнуться до дочок, то мої тато з мамою душі не чули в своєму синові. Дали Олексію гарну освіту, завжди старалися для нього. Я не можу сказати, що батьки не любили мене, але вся увага і турбота діставалася синові. Тато навіть у вихідні підробітки брав, щоб заробити на хорошу освіту для сина, а потім його не стало і нам стало важче.

Коли брат одружився і привів дружину до нас, я стала жити на кухні, адже у нас двокімнатна квартира, в одній кімнаті став жити брат з дружиною, а в другій мама.

Згодом не стало бабусі, а свою однокімнатну квартиру вона заповіла, звісно, своєму улюбленому онукові. Але мама сказала, що підемо туди жити ми, адже у Олексія скоро будуть діти.

Ми пішли. Згодом я вийшла заміж і ми стали з чоловіком орендувати квартиру. Мама все ж вважала, що братові важче, і навіть гроші у нас позичала для нього, хоча ми з чоловіком самі лише їй допомагали, Олексій допомагати мамі не спішив. А коли ми одного разу відмовилися позичити мамі гроші для брата, то вона взагалі перестала з нами спілкуватися.

А якось брат зателефонував мені, сказав, що мама в стаціонарі, щоб я забрала її додому і доглядала за нею, адже я, все таки рідна донька, а його дружині – мама чужа людина.

Ми забрали маму до себе, їй стало краще і я сказала, що в нас орендована однокімнатна квартира, тут мало місця, тому просила маму повернутися додому, а я навідуватимуся до неї і допомагатиму їй.

Та повертатися не було куди, адже брат продав однокімнатну бабусину квартиру, а мама на свою двокімнатну написала заповіт на Олексія і тепер він живе там з дружиною. Для моєї мами завжди було важливим, що скаже про неї невістка. Але ми з чоловіком пояснили мамі, що поки ця квартира належить їй, тому взяли її з речами і відвезли додому. Брат був незадоволений, він не очікував, що ми маму привеземо назад.

Згодом мама часто телефонувала, скаржилася, що їй не так добре живеться з Олексієм і його дружиною. Тоді ми сказали, щоб вона порвала заповіт. Мама послухала нас, і тепер до неї вони стали ставитися краще. Та брат з невісткою тепер зовсім з нами не спілкуються. Та мені байдуже, все одно та квартира мені не дістанеться, мені до них діла немає, аби мамі добре було.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page