В селі весною завжди багато роботи, а тут ще й син надумав одружуватися. Борис ходив по подвір’ї, раз у раз поглядав на свій майже пустий город і не міг знайти собі місця. В душі було пусто, так само як на грядках.
Він, сивочолий чоловік, не міг стримати хвилювання. Сьогодні, вперше за багато років, додому повернеться його дружина Оксана. Тільки тепер він зрозумів яка вона чудова жінка, адже була для нього ідеальною дружиною і прекрасною матір’ю для їхнього сина. Та він не вберіг їхнє сімейне щастя і сам все зруйнував своїми руками.
Борис – стоматолог. В якийсь момент він зрозумів, що життя вдалося: статус, гроші, дружина, син. В нарoді кажуть: «Від добра добра не шукають». Але, очевидно, Борис не чув цієї приказки. Чи може, то «добро» само його знайшло.
На той момент Борису і його дружині було по 40. За 20 років спільного з Оксаною життя, нічого такого не було. Жили, як всі, поважали одне одного, сина ростили.
Все змінилося тоді, коли на роботу до Бориса прийшла нова медсестра Аліна. Їй було 26, красива і неодружена. Дівчина відразу «кинула оком» на Бориса Степановича, який був доволі видним чоловіком. І той, сам не зрозумів, як потрапив у руки красуні Аліни. Тоді був упевнений, що закохався.
Спочатку їм якось вдавалося зберегти свої стосунки в таємниці, але потім про них не говорив хіба що лінивий. Здається, на весь райцентр, одна Оксана – дружина Бориса, нічого не знала. Та й хто наважиться таке сказати у вічі дружині.
Борис дуже захопився новою молодою пасією і дня не міг прожити без коханої жінки. Через рік вирішив, що піде від дружини, і освідчиться Аліні. Не хоче більше жити цим подвійним життям.
– Оксано, шкода мені тебе, – тітка Орися, яка славилася тим, що знала всі новини і плітки в селі, підійшла на автобусній зупинці до Оксани і пильно глянула їй у вічі. Ти така гарна жінка і мусиш усе це теpпіти.
– Що теpпіти? Тітко Орисе про що ви? – від несподіванки зніяковіла Оксана.
– Борис твій з цією Аліною вже геть сором втратили. Все село про них лише і говорить, тебе шкодують. Та Оксана уже не чула нічого, земля пішла з-під ніг.
Чоловікові вдома нічого не сказала. А через місяць заявила, що їде на заробітки в Італію. А що, син уже дорослий, в університеті в столиці навчається, не пропаде.
Борис «для годиться» почав відмовляти Оксану від цієї ідеї, але в душі був радий, що вона добровільно зникає на деякий час з його життя. Тепер їхньому з Аліною щастю вже ніщо не завадить.
Оксана поїхала на 10 років. Лише зрідка дзвонила, питала, як справи, та про те, що знає Борисову таємницю, не обмовилася жодного разу.
Та життя – це бумеранг. Як ти чиниш, так і тобі буде. Аліна Дмитрівна через три місяці оголосила усім на роботі, що заміж виходить за завидного нареченого, бізнесмена, і тепер буде жити в обласному центрі у шикарному власному будинку.
– Як ти можеш, – запитав Борис дівчину, я ж заради тебе сім’ю свою зруйнував.
– А хіба я тебе про це просила, – лукаво посміхнулася дівчина. – Ти ж не думаєш, що я втрачу своє щастя через тебе, 40-річного розлученого чоловіка з дорослим сином. Таке «щастя» мені точно не потрібне.
Бориса ніби хто холодною водою облив. Нарешті він зрозумів, яку помилку зробив, промінявши своє сімейне щастя на тимчасову примарну любов. Та вже було пізно.
Так минуло 10 довгих років. Через тиждень одружується їх єдиний син. Оксана з Італії повертається сьогодні. Борис, скроні якого давно покрила сивина, не міг знайти собі місця.
– Господи, допоможи мені знайти потрібні слова, щоб Оксана мене пробачила, – благав Борис. Може ще вдасться усе повернути.
Спеціально для ukrainians.today. Передрук без гіперпосилання на ukrainians.today заборонений.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
