Ми з моєю рідною сестрою Світланою живемо недалеко одна від одної, містечко наше невелике, тут всі всіх знають, і щось втримати в таємниці просто неможливо.
Ми не молоді, обом нам вже за п’ятдесят, вже до пенсії недовго. Я живу сама, бо чоловіка не стало кілька років тому, у мене є дорослий одружений син. У сестри є чоловік і донька. Племінниця теж нещодавно заміж вийшла.
До цього неприємного випадку, який трапився з нами, ми з сестрою жили доволі дружно. А рік тому прийшла до мене сестра з проханням гроші позичити, йшлося про чималу суму.
Світлана розповідала, що у неї безвихідна ситуація, дуже просила і я погодилася, хто ж ще допоможе, як не рідна сестра.
Ми домовилися, що борг вона поверне за пів року, але минув рік, а Світлана про те, що винна мені гроші навіть не згадує. Від будь-кого, але від сестри я такого не очікувала.
В нашій родині ніколи такого не було, зичили, віддавали, жодних розписок не питали. Батьки нас виховували, що ми одна для одної найближчі і найрідніші. Та й раніше я Світлані гроші давала, але вона завжди повертала.
Дочка Світлани з чоловіком жили окремо, на орендованій квартирі. З самого початку племінниця жити зі своєю мамою чи зі свекрухою не захотіла.
Я знаю, що сестра допомагала їм грішми завжди. Але потім виявилося, що її чоловік заборгував комусь велику суму. Щоб його виручити, Світлана вирішила позичити гроші у мене.
Сестра пояснила, що вони б, може, і щось продали, але нема що крім квартири і продавати, а без житла вони залишитися не можуть. Пообіцяла, що її чоловік поїде на заробітки і вони обов’язково все повернуть.
Я пошкодувала сестру, хоча в той момент гроші і нам самим були потрібні. В цей час і мій син саме задумав квартиру купувати, оформляв документи для банку. Я розраховувала їм ці гроші віддати, але довелося виручати сестру.
А Світлана клялася, що чоловік заробить і вони все до копійки повернуть. Домовилися ми на термін шість місяців. Син і невістка погодилися почекати: родинна справа, тітці допомогти треба.
Та через пів року замість того, щоб віддати гроші, сестра просто розвела руками і сказала, що грошей для повернення боргу у них немає.
Тоді я Світлані кажу, що так не робиться, я їй допомогла, а вона обіцянку не виконує. Та вона ще мене винною зробила, мовляв, виручила – молодець, так і треба. А на що ще родичі потрібні? Може і я тобі колись в пригоді стану, ми ж рідні сестри.
Я настільки ошелешена, що перестала з сестрою спілкувати. Навіщо мені така рідня? Син теж засмучений, адже був змушений піти у банк і взяти більший кредит. Від мене вони переїхали, бо образилися, що я так бездумно сестрі гроші віддала, не подумавши про них.
Але найгірше не це, днями я дізналася, що дочка моєї сестри собі квартиру купила. Виходить, гроші у Світлани були, тільки вона воліла мені сказати «дякую», а доньці, яка сидить у декреті, квартиру допомогти купити.
І як це називається – племінниця з квартирою, а мій син ні.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
