Будучи маленькою дівчинкою, Богдана не переставала вірити, що тато прийде, і вони з мамою обов’язково помиряться. Мама його любить, і тато маму теж любить, вони мають бути разом.
Богдані було 10 років. Тато пішов, пів року назад і більше ні разу не приходив. Але вчора батько подзвонив і сказав, що завтра приїде, обов’язково приїде. І привезе з собою подарунки і ще якийсь сюрприз!
Богдана чекала свята з нетерпінням, яке властиво дітям. І ось, нарешті, цей день настав. Сьогодні їй виповниться 11 років. Мама накрила на стіл, було багато всього смачного, все, що любила Богдана. Голубці з картопляним пюре, салат з кукурудзи, французький салат, горішки зі згущеним молоком, мамині фірмові.
В цей час хтось постукав у двері. Поки мама побігла вбиратися, Богдана полетіла відкривати двері. На порозі стояв тато з величезним ведмедем і трьома пакетами інших подарунків. Богдана затанцювала з радощів. Тато поставив пакети на підлогу, і дочка відразу підбігла до нього.
– Тату! Я так сумувала! Чому ти не приходив? Мама сказала, що ти поїхав назавжди!
Богдана не могла стримати емоції. Коли вона заспокоїлася, то за татовою спиною побачила жінку. Вона була дуже красива, але якась непривітна. Богдана не стала з нею вітатися, розуміючи, що цієї тітоньки тут бути не повинно.
Коли гості увійшли в квартиру, з кімнати вийшла мама. Вона була ошатна, гарна і усміхнена. Перший раз за пів року мама посміхалася. Але побачивши сторонню жінку, посмішка миттєво зникла з її обличчя. Вона підняла пакети, ведмедика, вручила їх доці і відправила в кімнату.
До кімнати Богдана не дійшла, в залі вона сховалася за дверима і стала спостерігати за дорослими. Мама попросила тітоньку покинути нашу квартиру, а сама з батьком пішла розмовляти на кухню. Зачаївшись в залі, Богдана слухала уривки фраз, вона не розуміла, що відбувається. Вона не розуміла, чому мама з татом не розуміють один на одного. Навіщо тато привів цю жінку до Богдани на день народження? Це і був його сюрприз?
Тато пішов, навіть не попрощавшись з Богданою, а вона так його чекала! Чому він так вчинив? Богдана заглянула на кухню, мама стояла біля вікна. Вона просто дивилася якимось дивним поглядом крізь скло.
Минув тиждень. Богдана вирішила, що відкриє подарунки від батька тоді, коли він до них повернеться. Але дні йшли, а батько все не приходив.
Одного разу, коли Богдана йшла зі школи, він зустрів її на вулиці. Він сказав, що спеціально чекав на неї. Тато сів перед нею навпочіпки і став говорити дивні речі:
–Богдано, донечко, поїхали з нами. Зі мною і Ларисою. У тебе буде все, що забажаєш. Комп’ютер, собака, нові друзі. Ти зможеш вивчити нову мову, їздити куди захочеш.
Він умовляв її довго, більше пів години. Богдана слухала і нічого не говорила у відповідь. Коли тато встав, вона розвернулася і пішла додому. В той момент Богдана чітко зрозуміла, що бачила батька останній раз, що вони тепер чужі люди і що подарунки так і залишаться розпакованими.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
