Інколи найрідніші люди можуть підло зрадити, і від того дуже сумно. Моя рідна сестра оформила спадщину нашої матері на себе, а мені обіцяла виплатити половину вартості її квартири. Але минув рік, а грошей я так і не отримала від неї, ні копійки. Сестра тільки годує мене сніданками. В батьківській квартирі живе зі своїм чоловіком, а я залишилася ні з чим. Я не знаю що мені робити, щоб відновити справедливість?
Близько року тому моєї мами не стало. Останнім часом вона нездужала, тому те, що мама пішла було очікувано. Від неї мені з сестрою залишилася двокімнатна квартира. У двокімнатній квартирі мама жила одна. Я вчилася на останньому курсі інституту в іншому місті, тому на той час проживала в гуртожитку. А старша сестра теж жила окремо від мами: то вона орендувала квартиру разом зі своїми подругами, то зі своїм хлопцем.
Коли матері не стало, сестричка відразу ж повернулася додому і почала наче справжня господиня заправляти в квартирі. Після поминок я вирішила підняти тему спадщини, так як знала, що мені також належить половина двокімнатної квартири. Тим більше, що після отримання диплома я збиралася повернутися в рідне місто і шукати хорошу роботу тут, вдома. Сестричка прикинулася, що недобре себе почуває і попросила відкласти цю розмову на пару днів. Нічого не підозрюючи, я зібрала свої речі і поїхала на навчання. Минуло трохи більше тижня відтоді, а моя сестра так і не зателефонувала мені жодного разу. Тоді я вирішила не втрачати часу і приїхати до неї сама, вже навіть без попередження.
При нашій зустрічі моя сестра почала виправдовуватися, що мала багато справ і взагалі забула про нашу розмову і просто забула мені зателефонувати. Ми з нею відверто розговорилися, і вона запропонувала мені оформити квартиру повністю лише на неї, а вже після пообіцяла заплатити гроші за мою законну половину житла. Мені ця ідея сподобалася, і я відразу погодилася. Думала, що так буде краще, я візьму кредит і куплю собі однокімнатну квартиру. Я не уявляла, як ми будемо жити з сестричкою разом, тому вважала її пропозицію доречною. Я у думках вже мріяла мати своє власне житло і жити окремо від своєї сестри.
Минув час, ми з моєю сестрою вступили в спадок, і вона оформила мамину квартиру лише на себе. Я все чекала своїх грошей, які мені сестричка пообіцяла за житло. Але вона не поспішала їх віддавати і годувала мене сніданками. Закінчивши навчання, я повернулася в рідне місто і вирішила спочатку пожити у сестри, поки знайду собі там житло. Яким було моє здивування, коли рідна людина відмовила мені в цьому проханні. В нашій двокімнатній квартирі сестра вже жила не одна.
– Як ти собі це уявляєш? Ти, мій хлопець і я будемо жити втрьох? Це ж смішно, – навіть розізлилася моя сестра. Мені довелося попроситися пожити у своєї подруги дитинства. Було так незручно визнавати той факт, що рідна сестра буквально виставила мене на вулицю, але ж то і мій дах над головою. Вона зрадила мене. Все б нічого, якби сестра виконала свою обіцянку і повернула гроші. Але вона, як я бачу, зовсім і не збирається цього робити. Якби я раніше могла тільки припустити, що так все буде, то не погоджувалася б на цю пропозицію з квартирою. А тепер я залишилася біля порожнього корита. Як бути? Мені дуже сумно від того, що я, напевне зробила найбільшу помилку в своєму житті і залишилася без даху над головою.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
