fbpx
Breaking News
Вчора ввечері ходила до сусідки. Чесно кажучи, вона виглядала дуже втoмлeною і недоглянутою: коріння фарбованого волосся відросло, лак на нігтях пoлупaвся, брови заросли. Такою я її бачила вперше. Я запитала її, що стaлoся. І вона почала розповідати про свого чоловіка
Мій чоловік щовечора сидів в ноутбуці. Він пішов на роботу, а я прочитала його переписку. Коли ввечері повернувся Сергій, я всyчила йому валізу і сказала, що все знаю про Аліну. А потім, не слухаючи пояснень, просто виштoвхала його за двері. Тепер дуже про це шкoдую
Вчора я поставила свекруху перед фактом: aбо вона переписує будинок на чоловіка, aбо не побачить більше ні копійки. – Так і знала, що ти – жaдібна! Не буду я нічого ні на кого переписувати. Щоб ти обібpала потім мого сина? – свекруха сміялася мені в обличчя, а я вказала їй на двері. Чоловік втік наздоганяти свою маму і просити за мене пробачення. Додому того вечора він не повернувся
На 8 березня чоловік подарував мені перстень. Так свекруха мені сказала, щоб я їй його показала. Я зняла. Вона одягла його на пaлець і сказала: “Подаруй його мені!” Я стояла і не знала, що відповісти. Чекала, що скаже чоловік. А наступного дня зателефонувала сестра чоловіка, просила щоб він купив їй шубу
Аня додому не писала, жодного слова, жодного дзвінка. Лист прийшов тільки через п’ять років. Незнайомий почерк, рівні спокійні рядки про те, що послушниця такої-то обителі Анна відiйшла до Господа через xворобу. Лист ще повідомляв, що в пpитулку при монастирі залишився жити син Анни, п’ятирічний Ігорчик. Рядки пливли перед очима, сльoзи котилися самі собою. На наступний день Юля їхала за вказаною адресою. За онуком
Без рубрики
Блаженніший Любомир Гузар про піст та віденську котлету (ВІДЕО)

Про те що є есенцією посту йдеться у історії із життя Блаженнішого Любомира Гузара.

Скажіть, а як правильно постувати? І що взагалі таке піст?

Те, що ми їмо, – це є тільки частина посту…

Деякі відмовляють собі в певних стравах чи певній якості страв, аби зберегти фігуру. Коли людина це робить, то вона робить це з любові до тіла, аби гарно виглядати. Коли ж людина відмовляє собі в певній їжі в піст, вона це саме робить з любові до душі.

Піст – є засобом приборкати певні пристрасті, так би мовити, завести певну дисципліну у своєму житті, аби дати більше уваги духовним вартостям, ніж тілесним. Тим самим ми підносимося духом. Ми доказуємо, що не є рабами їди.

Будь-що, від чого ми здержуємося, ставлячи перед цим духовні вартості, – це є піст.

Для нас їда – не байдужа річ… Їда не є сама задля їди. Я можу часто зустрічатися з людьми, спілкуватися, але коли я з ними засідаю до столу, не важливо, що ми їмо, а важливо, що їмо разом. Це дуже важливий момент.

Їда – то є не тільки наповнити черево або наїсти багато смачних речей. Їсти разом з кимсь – це значить спілкуватися в дуже особливий, сокровенний спосіб.

Пригадую «Графа Монте-Крісто» Олександра Дюма… Граф ніколи не куштував нічого в домі свого ворога.

Пам’ятаю, хтось сказав: «Піст є також тоді, коли ми їмо все, що перед нами поставили», бо є речі, які ми любимо, і є речі, які ми не дуже любимо. Але їсти так, наче тої різниці немає, – це також перемогти свій смак.

У час посту деякі люди відмовляють собі також піти в кіно, театр чи взагалі не слухають музику. Тобто є різні форми постити. Головне себе здисциплінувати, не бути залежним.

Читайте також: ВЕЛИКИЙ ПІСТ 2017: ЯКОГО ЧИСЛА ПОЧИНАЄТЬСЯ І ЩО МОЖНА ЇСТИ В ЦІ ДНІ

Джерело

Related Post