fbpx
Життєві історії
Батьки зібрали дочок на сімейну раду, щоб поговорити і озвучити своє рішення віддати квартиру молодшій доньці Ірині, адже у неї троє дітей, і були дуже здивовані реакцією старшої дочки, Ольги, яка самотня і купила квартиру собі сама та раптом стала виявляти невдоволення: «Дуже добре виходить, Ірині – квартира, а мені що тоді?» В той вечір Ольга образилася на батьків та сестру, але вони свого рішення не змінили. Вони віддадуть квартиру доньці в якої є діти і нехай вже вона доглядає їх на старості років

– От, що там говорити, а рідна моя сестра – класична бізнес-леді! – розповідає 36-річна Ірина. – І за сумісництвом – самотня жінка, вже так вийшло. У 40 років у неї ні кошеня, ні дитини немає, тепер вже й не буде, швидше за все. Одна лише робота в неї голові і більше нічого немає, ніяких інших життєвих цінностей! Плани, проекти, презентації різні. Квартиру купила собі сама, з нуля, кредит сама виплатила. Ремонт дуже гарний та дорогий там зробила, машину шикарну собі нову купила. І при цьому вона ще чекає чогось від наших батьків, яким така розкіш і не снилася жодного разу в житті, уявляєш?

Відносини між рідними сестрами Іриною та Ольгою  з дитинства були дуже прохолодні – надто вже вони різні і зовні, і за характером своїм. Старша, Ольга – красива, завжди досягає своїх цілей, за щоб вона не взялася, наполеглива в усьому, явний лідер. Молодша, Ірина – навпаки, домашня тиха, мовчазна та скромна людина.

І життя у них склалося по-різному. Сама Ольга ще зі студентської лави була налаштована на роботу і кар’єру, А Ірина при першій же можливості вийшла заміж, народила трьох дітей і зараз не працює, а сидить вдома, займається дітьми та господарством. Пече пироги, перевіряє уроки в дітей і водить їх по різних гуртках. Молодша дочка в цьому році йде в перший клас, так що вдома справ повно, і присісти їй ніколи.

Ольга з раннього ранку до пізньої ночі сидить на своїй нелегкій роботі, часто їздить по відрядженнях, тому з батьками розмовляє нечасто, навіть по телефону, а зустрічається і зовсім у виняткових випадках. Зате з Іриною та її дітьми батьки бачаться кілька разів на тиждень.

Мама ще з самого початку допомагала з онуками: і в колясці кожного возила днями, і в пісочниці сиділа з ними, і зі школи забирала. Відносини з Іриною у мами й батька чудові: вони разом ходять за покупками, із задоволенням можуть годинами розмовляти по телефону на будь-які теми, обговорюючи новини і спільних знайомих, ходять один до одного в гості.

З Ольгою, на жаль, такої близькості ні у кого з батьків немає, чомусь так поступово склалося. Адже вона весь час зайнята своїм життям і своїми власними справами, поспішає, спілкується на бігу, говорить тільки по справі, без приводу ніколи не телефонує, а коли зателефонувати їй, то їй постійно ніколи поговорити навіть з найріднішими людьми.

Коли мати з сестрою були у неї в гостях в останній раз, вже ніхто і не пам’ятає. Можливо, років десять тому, на новосілля. Вона ніколи їх і не запрошувала до себе, вона постійно зайнята.

У кращому випадку Ольга рідко зустрічається з батьками і сестрою у свята вдома у мами з татом. Якось так з самого початку повелося, що і Новий рік, і дні народження всіх у сім’ї, в тому числі і чоловіка та дітей Ірини, відзначаються в квартирі у батьків.

– Не в нашій же однокімнатній квартирі всім родичам збиратися! – розводить руками Ірина. – У мами з татом святкувати краще, місця більше – у них все-таки велика трикімнатна. І приготувати можна щось, і стіл накрити великий для рідні, і гостей запросити, ту ж Ольгу, мою свекруху з чоловіком, інших родичів. У нас просто ніде навіть їм сісти.

Ірина з чоловіком і трьома дітьми дійсно досі живуть в однокімнатній квартирі – правда, дуже великій, розгородженій перегородкою і переробленій в двокімнатну – але все одно для п’ятьох дуже тісній квартирі. Квартира та належить свекрусі Ірини, дісталася їй у спадок. Після того, як син одружився, його мати пустила туди жити молоду сім’ю.

В принципі, свекруха давно вже не вважає цю квартиру своєю, і нічого не мала б проти, якби діти вирішили розширюватися на основі цієї однокімнатної, вони б її продали і, додавши свої гроші, купили іншу, більшу квартиру.

Деякий час назад такі думки у Ірини і її чоловіка були, але взяти кредит в результаті вони так і не зважилися, не вийшло з різних причин. Ситуація зараз в економіці вкрай нестабільна, а у них троє дітей на руках, і працює один чоловік. Якось хвилююче кардинально все змінювати, адже, що буде, коли чоловік без роботи залишиться.

Але і в однокімнатній вп’ятьох вже жити важко.

Тому батьки Ірини подумали, порадилися між собою і вирішили помінятися з дочкою квартирами. Багатодітну сім’ю вони пустять в свою трикімнатну квартиру, простору та світлу, а самі будуть жити в їх однокімнатні.

Причому, і переоформити квартиру відразу хочуть лише на Ірину, щоб вона могла спокійно вкладати в неї гроші, якщо захоче зробити ремонт. Нехай вже дочка розпоряджається повністю і відчуває себе господинею у своєму власному домі, а потім ця квартира дістанеться їх рідним онукам. Що стосується старшої дочки Ольги, то у неї все є і так – квартира, машина, хороший дохід. Їй нічого не треба зараз, вона одні і все має для щастя.

Батьки зібрали дочок на сімейну раду, щоб поговорити і озвучити своє рішення, і були дуже здивовані реакцією старшої дочки, Ольги, яка раптом стала виявляти невдоволення в дусі «дуже добре виходить, Ірині квартира, а мені що тоді?»

– Наче їй всього п’ять років, і їй цукерку не дали! – розповідає Ірина. – Мама їй говорить – Олю, ти нас теж зрозумій, ми повинні онукам своїм допомогти, у нас їх троє. Їх ще на ноги ставити і ставити! У тебе все є, а чого немає, ти сама собі можеш купити. За тебе душа спокійна, не пропадеш ти в цьому житті. А у Ірини діти, малий малого менше. І ні роботи, ні житла свого нормального, для такої великої сім’ї, немає. Ми повинні їй допомогти, адже їй лише одна надія на нас лише! Мама думала, що вона все зрозуміє правильно, але яке там! Образилася Ольга на нас усіх, телефон не бере вже тиждень.

Батьки явно не очікували від старшої дочки такої реакції, і тепер розводять руками – а що вона хотіла щось? Пів квартири ще хоче отримати? Але навіщо їй, у неї є житло, своє власне, яке ніхто не забере. Їй на ноги нікого ставити не треба, на відміну від Тетяни. Гроші потрібні? Навіщо? Полетіти зайвий раз на Мальдіви і ще кудись – так Ольга там вже була, і ще, може, буде, а тут діти босі.

Як взагалі можна бути такою егоїсткою!

Ірина теж вважає, що батьки повинні їй допомогти, хоча б заради дітей, а не сестрі. Та давно вже сама по собі, живе собі на втіху, про батьків і не думає, а Ірина їм онуків народила. Як-не-як а продовження роду, гілочка в майбутні століття. І звичайно, рішення передати власність в ту сім’ю, де онуки, дуже навіть справедливе, вважає Ірина.

Незважаючи на образу Ольги, батьки таки переоформляють свою квартиру на доньку Ірину, а там – як буде, так і буде, хоч одна донька їх догляне на старості років, на неї вони й будуть тримати надію.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page