fbpx
Життєві історії
Батьки спочатку були проти мого одруження з 45-річним чоловіком, який на той час вже мав онуків. Адже мені всього 28, але потім зрозуміли мене і перестали чинити опір. Ми з Ігорем тихо розписалися і зовсім скоро народився Матвійко. Тепер я знаю, що щастя може знайти нас в найнеочікуванішому місці

Свою долю я знайшла в прямому значенні слова – на вулиці. У нашому дворі знаходився величезний дитячий майданчик, де постійно гралася місцева дітвора. Чого тільки тут не було – гойдалки, каруселі, пісочниці, окрема територія для вигулу собак і кілька лавочок для бабусь, де вони із задоволенням проводили час. Саме майданчик стала об’єктом боротьби, яка згуртувала весь двір.

Місцеві ділки вирішили побудувати тут платну автостоянку, що викликало обурення у всіх мешканців навколишніх будинків. Збір голосів на користь стоянки не дав результатів, тому почалися нічні диверсії – невідомі люди ламали огорожу і атракціони, тому довелося організувати чергування.

Я жінка самотня, дітей немає, але із задоволенням погодилася охороняти майданчик і не прогадала. В одній зміні було п’ять чоловік. Раніше ми чемно віталися при зустрічі, але тепер відчули справжнє почуття єдності і з задоволенням спілкувалися, ділилися бутербродами і гарячою кавою, розповідали цікаві історії з життя.

Мій напарник Ігор розповів про те, що його дружини не стало і про те, що невістка не дозволяє бачитися з онуками, а я, в свою чергу, що після зради жениха так і залишилася кувати на самоті. Ми дуже зблизилися, відбиваючи атаки невідомих, які в одну з ночей все таки виявилися на нашій території.

Після виклику поліції вони привселюдно оголосили організаторів, з якими правоохоронні органи провели сувору розмову. Тепер потреби в чергуваннях немає, діти можуть відчувати себе в безпеці, але наше спілкування продовжувалося. Батьки спочатку були проти зближення з 45-річним чоловіком, адже мені всього 28, адже Ігор на той час вже мав онуків. Але потім зрозуміли, що наші почуття щирі і перестали чинити опір.

Я зрозуміла, що Ігор чудова людина. Я закохалася і ми тихо розписалися. Зовсім скоро народився Андрійко. Ми вирішили, що спільна дитина нам дуже потрібна, Ігор виявився прекрасним батьком.

Він із задоволенням проводить час з малюком на дитячому майданчику. Але я бачила, як йому погано від того, що він не бачиться з оуками. Я довго була стурбована поганими відносинами чоловіка з невісткою, але потім вирішила зробити перший крок і поїхала в гості до цієї дівчини.

Ми не відразу знайшли взаєморозуміння, дрібні недомовки заважали знайти спільну мову, але згодом я зуміла переконати Марію і Юрія в тому, що батько бажає їм тільки хорошого, тому іноді буває різкий. Тепер наша сім’я стала дружною. Ми разом проводимо свята, їздимо на пікніки. Дивлячись на чоловіка, переконуюся в тому, що щастя зовсім близько, варто тільки простягнути руку.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook