Коли моя сестра виходила заміж, то мама з татом купили будинок в нашому селі, сказали, щоб діти там жили, поки не стануть на ноги.
Мама з татом хату оформили на себе, вона по документах татова була, вони сказали, що теж не можуть віддати її повністю доньці, бо в них ще є я.
Я був спокійний, нічого не мав проти, адже хата батьків, я студент, навчаються в місті. Сподівався, що моя сестра трохи поживе там з чоловіком, стануть на ноги, та й переїдуть в своє житло.
Моя сестра Вікторія завжди хотіла жити в місті. Та й у нас з нею були завжди добрі відносини, тому я лише радів, що батьки купили житло і їм з чоловіком буде де жити.
Згодом у вікторії з’явилися діти: спочатку син, а потім донька.
Вони добре обжилися в тій хаті, зробили гарний ремонт за цей час, живуть і ні в чому не мають потреби, життя у них спокійне і досить таки в достатку.
Аж тут я минулого року закінчив навчання, ми з Оксаною одружилися, створили сім’ю.
Обоє з дружиною стали працювати, орендували квартиру.
А нещодавно дізналися, що в нас скоро буде дитина, Оксана ще трохи попрацювала, а потім пішла в декрет.
Коли народився наш синочок нам стало зовсім непросто. Працював я один, зарплати стало не вистачати, як би я не старався, яких би підробітків не шукав.
Велику частину грошей ми на оренду витрачаємо і, хоча нам трохи допомагають батьки Оксани, але економити доводиться на всьому, щоб хоча б вистачало на життя.
А нещодавно Оксана з малятком потрапила в лікарню, 2 тижні вони там перебували, багато грошей у нас пішло на це.
За цей місяць ми ледве гроші знайшли на оренду, далі не знаю, як бути.
Ми з дружиною поговорили і вирішили запропонувати нашим батькам, щоб вони нас впустили пожити в хату, в якій жила чимало років моя сестра.
Їм легше зараз живеться, діти старші, і працювати вони можуть обох. Свого часу батьки Вікторії дуже допомогли, тепер і з звернувся до них по допомогу.
Та вони дуже здивувалися, що я заговорив про хату. Мовляв так буде несправедливо, адже сестра з чоловіком вже вклалася з той будинок, у них обох тут робота, школа, садочок.
Вони обоє сказали, що просто не зможуть таке сказати доньці, адже вони зіпсують життя усій її сім’ї.
Тепер я не знаю навіть, що робити мені. Чому батьки так вчинили? Чому доньці і зятеві допомогли, а від сина відвернулися?
Нещодавно почув від родичів наших, що Вікторія вже підговорила батьків той будинок оформити на неї, щоб невістка не забрала собі його і батьки вже документами займаються.
Прикро, що рідні люди вчинили ось так. Як нам далі бути?
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.
