Мені 30 років, і моєму нареченому Олексію стільки ж. Ми дорослі, самостійні люди, обоє працюємо, непогано заробляємо.
Нещодавно Олексій зробив мені пропозицію, а я засумнівалася, чи варто мені за нього заміж виходити.
Може у когось була подібна ситуація, і хтось зможе мені щось порадити.
Справа в тому, що в нас з Олексієм дуже відрізняється ставлення до грошей.
Якщо сказати точніше – то він скупий, і набрався він цього у своїх батьків.
Я це відразу за ним помічала, Олексій зайвий раз мене в ресторан не поведе, він купує продукти, шукає акції часто, а потім каже, щоб я вдома все готувала, бо так дешевше.
Про квіти чи подарунки я взагалі мовчу, такого жодного разу не було за ті два роки, що ми зустрічаємось.
Але я все ще думала, що як ми почнемо жити разом, я зможу це змінити.
Та коли я познайомилася з його батьками, то зрозуміла, що в їхній сім’ї це такий культ, і що так просто ці родинні традиції не переламати.
У майбутніх свекрів дивне ставлення до матеріальних благ, я такого щось зовсім не розумію.
Батьки Олексія живуть в селі у власному будинку. Але вони часто до нас приїжджають.
Моїй майбутній свекрусі подобається моя фінансова самостійність, і вона цього не приховує, схвалюючи вибір сина. Але сама я почуваюся ніяково, коли мова заходить про витрати.
Любов Данилівна відразу помічає на мені чи у квартирі якусь обновку, та обов’язково цікавиться її вартістю.
Спочатку я не бачила сенсу приховувати щось і чесно відповідала на її запитання, що так, мовляв, купила нову сумку, там і там, коштує стільки.
Але Любов Данилівна щоразу так бурхливо реагує, що мені просто не по собі. «Такі гроші! Ні, я собі не можу такого дозволити…».
І все це начебто говорилося не в докір – Любов Данилівна завжди додавала, що якщо є гроші, їх треба витрачати і нікого не слухати, але все одно мені ці розмови були неприємними.
До того ж, сама Любов Данилівна одягається дуже специфічно. Вона одягається із секондхенду. Все на ній поношене і запране майже до втрати кольору.
З продуктами та сама історія. У свій час ми з Олексієм їздили з нею в магазин, щоб допомогти закупитися дачу…
Ну, більше я не їжджу, бо просто не можу на це дивитися. Все купується найдешевше, по акціях, я на це дивитися не можу.
Пропонувала їй взяти фрукти, овочі, м’ясо, а вона відмовляється, каже, нам з батьком це не по кишені.
Але ж на касі завжди розплачується не вона, а Олексій! Я не розумію її наполегливих відмов.
Олексій їх захищає, мовляв, такі вони, і нічого з цим не зробиш.
Я мовчала поки одного разу не приїхала до них в гості і не подивилася, як вони живуть.
У них ділянка в двадцять п’ять соток, двоповерховий будинок з терасою, ще один менший будинок, велика скляна теплиця. Будинок обладнаний всією можливою побутовою технікою та міськими зручностями, я була вельми здивована.
І все це було збудовано, зроблено, куплено на заробітки батька Олексія.
За обідом Любов Данилівна обмовилася, що в них у планах розширення та ремонт другого будинку.
Дивні люди, батьки Олексія. Я їх не можу зрозуміти, так економити на одязі і їжі, і жити в таких розкошах?
От тепер я думаю, чи варто виходити мені заміж за Олексія і ставати частинкою їхньої сім’ї?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.