fbpx

Батьки мого нареченого економлять на всьому, скаржаться, що грошей немає. Я їх шкодувала, поки не поїхала до них в гості в село. Я була вражена побаченим, такого я точно не сподівалася. Тепер я думаю, чи варто мені виходити заміж за Олексія

Мені 30 років, і моєму нареченому Олексію стільки ж. Ми дорослі, самостійні люди, обоє працюємо, непогано заробляємо.

Нещодавно Олексій зробив мені пропозицію, а я засумнівалася, чи варто мені за нього заміж виходити.

Може у когось була подібна ситуація, і хтось зможе мені щось порадити.

Справа в тому, що в нас з Олексієм дуже відрізняється ставлення до грошей.

Якщо сказати точніше – то він скупий, і набрався він цього у своїх батьків.

Я це відразу за ним помічала, Олексій зайвий раз мене в ресторан не поведе, він купує продукти, шукає акції часто, а потім каже, щоб я вдома все готувала, бо так дешевше.

Про квіти чи подарунки я взагалі мовчу, такого жодного разу не було за ті два роки, що ми зустрічаємось.

Але я все ще думала, що як ми почнемо жити разом, я зможу це змінити.

Та коли я познайомилася з його батьками, то зрозуміла, що в їхній сім’ї це такий культ, і що так просто ці родинні традиції не переламати.

У майбутніх свекрів дивне ставлення до матеріальних благ, я такого щось зовсім не розумію.

Батьки Олексія живуть в селі у власному будинку. Але вони часто до нас приїжджають.

Моїй майбутній свекрусі подобається моя фінансова самостійність, і вона цього не приховує, схвалюючи вибір сина. Але сама я почуваюся ніяково, коли мова заходить про витрати.

Любов Данилівна відразу помічає на мені чи у квартирі якусь обновку, та обов’язково цікавиться її вартістю.

Спочатку я не бачила сенсу приховувати щось і чесно відповідала на її запитання, що так, мовляв, купила нову сумку, там і там, коштує стільки.

Але Любов Данилівна щоразу так бурхливо реагує, що мені просто не по собі. «Такі гроші! Ні, я собі не можу такого дозволити…».

І все це начебто говорилося не в докір – Любов Данилівна завжди додавала, що якщо є гроші, їх треба витрачати і нікого не слухати, але все одно мені ці розмови були неприємними.

До того ж, сама Любов Данилівна одягається дуже специфічно. Вона одягається із секондхенду. Все на ній поношене і запране майже до втрати кольору.

З продуктами та сама історія. У свій час ми з Олексієм їздили з нею в магазин, щоб допомогти закупитися дачу…

Ну, більше я не їжджу, бо просто не можу на це дивитися. Все купується найдешевше, по акціях, я на це дивитися не можу.

Пропонувала їй взяти фрукти, овочі, м’ясо, а вона відмовляється, каже, нам з батьком це не по кишені.

Але ж на касі завжди розплачується не вона, а Олексій! Я не розумію її наполегливих відмов.

Олексій їх захищає, мовляв, такі вони, і нічого з цим не зробиш.

Я мовчала поки одного разу не приїхала до них в гості і не подивилася, як вони живуть.

У них ділянка в двадцять п’ять соток, двоповерховий будинок з терасою, ще один менший будинок, велика скляна теплиця. Будинок обладнаний всією можливою побутовою технікою та міськими зручностями, я була вельми здивована.

І все це було збудовано, зроблено, куплено на заробітки батька Олексія.

За обідом Любов Данилівна обмовилася, що в них у планах розширення та ремонт другого будинку.

Дивні люди, батьки Олексія. Я їх не можу зрозуміти, так економити на одязі і їжі, і жити в таких розкошах?

От тепер я думаю, чи варто виходити мені заміж за Олексія і ставати частинкою їхньої сім’ї?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page