Моя непроста життєва ситуація спонукала мене до того, щоб я сюди написала, може хтось мав подібну ситуацію і дасть добру пораду.
Мені 29 років, усі мої подруги вже давно заміжні, діти в школу пішли, а мені щось в цьому плані ніяк не щастило.
Але нещодавно я познайомилася з Богданом, він видався мені дуже хорошою людиною.
Він виявився на 14 років старшим за мене, хоча не виглядає на свої роки.
Мені 29, йому відповідно, 43 роки.
Я в цьому не бачу ніякої проблеми, але моя мама була ошелешена, коли про це дізналася.
Відразу почала наполягати, щоб я припинила з ним будь-які стосунки, кажучи, що я пропускаю момент знайти собі ровесника.
Я її розумію, але я люблю Богдана і розлучитися з коханим чоловіком не можу.
Він виглядає значно молодшим за свій вік, доглянутий, до того ж, має свій невеликий бізнес.
Про минуле життя я його не розпитувала, чекала, що настане час і він сам мені про все розповість, знала тільки, що Богдан розлучений.
А ось на днях випадково дізналася, що у нього є син, йому 13 років.
Я не проти дітей від перших шлюбів, але мені не подобається, що він приховав від мене той факт, що у нього вже є дитина.
Хоча весь цей час він підтримував з ним стосунки, регулярно дзвонив і зустрічався.
А мені в цей час говорив, що зайнятий на роботі, і не може приїхати, то у нього мама захворіла і наша зустріч переносилася на інший день.
Насправді, він мене обманював – в цей час він їздив до сина, а виходить, що зустрічався і з колишньою дружиною.
Вона незаміжня, і я зрозуміла, що сподівається на те, що Богдан повернеться в сім’ю.
Я живу окремо від батьків, він приїжджає до мене, але жити разом не погоджується.
У нього теж є квартира і будинок за містом, але поки що Богдан мене до себе не кличе.
Я не можу сказати, що він неуважний до мене, коли поламалася пральна машина, він тут же купив і привіз мені нову.
І подарунки завжди купує гарні, не дешеві.
Але що заважає нам жити разом, чому він не ініціює процес, щоб ми з’їхалися?
В мене роки теж біжать, мені треба виходити заміж, дітей народжувати, а не чекати не зрозуміло на що.
Мені здається, що він не одружується через сина, щоб хлопець не образився.
Мати заміж не вийшла, так чому батько повинен одружитися?
Обоє батьків крутяться тільки біля нього, живуть його інтересами, то ж син непогано влаштувався.
Мої батьки, до речі, проти наших стосунків, і Богдану це відомо.
Одного разу я не попередила його, що мама і тато будуть у мене, щоб познайомити їх.
Мама влаштувала виставу зі сльозами і голосінням, а батько сказав, що йому 49 років, натякаючи на те, що вони майже ровесники.
Богдан тоді образився сильно на мене за «сюрприз», сказав, що про таке попереджати треба.
Мирилися ми тоді дуже довго, я просила пробачення у Богдана.
Він має рацію, але і батьків своїх я можу зрозуміти.
Не виправдати, а саме зрозуміти – не такого зятя вони хотіли для єдиної доньки, а тут він ще й одружуватися не збирається.
Чого я чекаю, сама не знаю?!
Першою піти від нього не можу, тому що люблю його так, як ніколи нікого не любила.
Може він сам зрозуміє, що йому важливіше колишня сім’я, ніж я, тоді все і вирішиться.
Але в такому разі нехай би все сказав мені прямо в очі!
Ну хіба я не права?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
