Мій батько був одружений двічі. В першому шлюбі у нього є дочка Віра, а я народилася вже в другому шлюбі.
Коли батько пішов з першої родини, дочці його було уже 15 років, то ж у нас сестрою різниця у віці 16 років.
З тієї сім’ї тато пішов, залишивши все майно там, і дочці потім допомагав довго. Оплатив їй навчання в університеті, всі роки навчання, на закінчення навчання машину подарував.
Тоді у батька була можливість, він дуже добре заробляв. Пізніше, звичайно, вже не такого було.
Довший час наша сім’я дійсно жила дуже добре, як кажуть, на широку ногу, ми, практично, ні в чому собі не відмовляли.
Батьки купили дачну ділянку, почали будівництво будинку, батько отримав у спадок від бездітної тітки велику квартиру. Наша сім’я їздила у відпустки на море, змінювала машини, батьки особливо не економили.
А потім все змінилося. Батько втратив роботу і засів на дивані. Спостерігати це було незвично і дивно, адже раніше він на своїй роботі хіба що не ночував.
Мама спочатку підтримувала і заспокоювала його, потім зітхала, потім почала задавати питання і бурчати, але ситуація не змінювалася. Максимум, чого вдалося, батько пішов таксувати на своїй машині. Так і жили ми до пенсії батька.
Забезпечення сім’ї тепер лягло на плечі моєї матері. Їй було важко, адже вона все життя майже не працювала, а тут довелося засукати рукава і годувати сім’ю.
Якісь накопичення у батьків, звичайно, були, але надовго їх не вистачило. Тоді і настали для нашої сім’ї скрутні часи.
Коли я поступила в університет, на мене в моїх старих джинсах і маминій кофтині ніхто навіть не дивився.
Навчання на очному відділенні, аспірантуру, закордонні стажування дочки довелося тягнути матері. З перших курсів я намагалася підробляти, але повноцінно це робити не дуже виходило через навчання. Тому мамі в цей період довелося нелегко.
Батько продовжував таксувати в дуже вільному і комфортному графіку, і все більше скаржився на здоров’я.
Я вивчилася, зробила непогану кар’єру, мама теж досі заробляє. За цей час мама купила ще одну квартиру і приєднала її до батькової спадкової, добудувала котедж, приєднала до ділянки ще дванадцять соток.
Два роки тому мами не стало, залишилися лише ми з батьком.
А зараз здоров’я у батька і правда не в найкращому стані. Йому шістдесят чотири, турбує то одне, то інше.
А моя старша сестра навіть жодного разу до тата в лікарню не прийшла. Вона дзвонить йому лише з Новим роком привітати, і в день народження, більше ніякого спілкування між ними немає.
Зрозуміло, ніякої допомоги старша сестра не запропонувала. Я подрузі розповіла, а вона каже, сестра тільки спадок ділити прибіжить. І я подумала – точно, прибіжить, не посоромиться.
Машина, квартира, дача – все записано на батька. Значить, успадковувати буде і його дочка від першого шлюбу теж.
Але чи справедливо так ділити? Старша сестра нічим не допомагає, батьком не цікавиться, в лікарні з ним не сидить. Чому все, що зароблено моєю сім’єю, колись має отримати і старша сестра?
Я все добре обдумала, і обережно попросила батька після виписки з лікарні зробити заповіт. Так він мені таку сцену влаштував! Як ти посміла, каже, таке запитати. Не буду я нічого робити, мовляв, не стане мене, то все поділите по закону.
Але я з цим не погоджуюсь. Тоді, виходить, його дочка від першого шлюбу отримає якусь частину від нашого з мамою майна. А це несправедливо.
Що робити? Як не віддати своє майно практично чужій нам людині?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.