Батько залишає дочці дві квартири, а сини залишаться ні з чим, молодшого зовсім виписав з житла
У моєї приятельки ситуація не з приємних. За матеріалами
Хоча особисто її, це начебто й не стосується.
Її чоловік є сином від першого шлюбу. Батько його в принципі ніколи не виховував, пішов від матері коли дитина тільки наpoдилася. Більш того, років до 5 її чоловік кликав цього батька “дядьком” (він відвідував дитину іноді), тому що йому не говорили, що це його рідний батько. Свекруха сподівалася вийти заміж, і що вітчим усиновить хлопчика. Коли надії не справдилися йому розповіли, що “ось цей дядько твій батько”.
А за цей час у батька наpoдився ще один син в новій сім’ї (до якої він власне і пішов), а через сім років після сина – дочка. Не вдаючись в подробиці скажу – ні один з синів не отримав вищої освіти (ладно старший – чоловік приятельки, начебто непотрібний), але той, який від другої дружини був виставлений з будинку ледь повернувшись з apмії.
Скільки пам’ятає моя знайома той син так і живе все життя на території якихось жінок. А дочці було оплачено освіту, куплена квартира в іпотеку. І ось тепер татко пояснив, що і їх з дружиною квартиру вони теж дочці залишать. Старший син (чоловік приятельки) ні на що, природно, не претендує, але за зведеного брата стало прикро. Виявляється, його ще кілька років тому виписали з квартири практично в нікуди – він же дорослий, повнолітній вже давно, на зазначеній житлоплощі не проживає. Я от не зрозумію, хіба можна виписати нехай навіть повнолітнього сорокарічного мужика в “нікуди”?
Батьки пояснили це тим, що у дочки є дитина тепер, а син дітей так і не нажив. Як-небудь розбереться зі своїм життям (і зі своїми бабами, як заявив батько).
Ні, я розумію, що на старшого плювати (у нього на щастя свої квартири є, які до татуся не мали відношення взагалі), але чому таке ставлення до сина, якого наpoдила та ж мати що й улюблену доньку? І чому мовчить мати? Він не нapкoман, не aлкoгoлік, простий робітник на заводі, втім як і їх загальний татко.
