fbpx
Життєві історії
Батько встав о шостій ранку, на вулиці вітер, сніг. Попрямував швидко на зупинку, адже мала приїхати на Різдво донька зі столиці. Чекав п’ять хвилин, під’їхав старенький сільський автобус і батько поспішив до дверей

Дуже раненько, ще в 6 годин ранку дідусь Андрій поспішав на перший рейс сільського автобуса, в цей час він якраз приїжджає в село. Вийшов з дому трохи раніше, на вулиці йде сніг, вітер, під ногами слизько, а він ще й з паличкою своєю. Але по тихеньку йде.

Підійшов ближче до зупинки, постояв хвилин 5 і під’їхав автобус. Але з нього ніхто не вийшов.

Знову Катерина не приїхала, але ж обіцяла, що таки приїде цього разу до стареньких батьків.

Андрій сумним повертався додому, навіть не знав, що сказати дружині, донька вже другий рік не приїжджає в село до батьків, вона тепер живе в столиці. А це так далеко, що батькові аж подумати важко. А вони вже з матір’ю старенькі, точно не поїдуть до них.

Минулого року Дарина з Андрієм самі вже зібралися в столицю на Великдень, сумки спакували, гостинці, сусіду на бензин дали грошей, пів своєї пенсії Андрій віддав кумові Гнатові, щоб довіз їх в столицю, бо він на паличці, Дарина теж ледь ходить, а дорога далека, в звичайному транспорті їм не доїхати, важко, роки вже не ті. А онуків побачити хочеться, свято велике, а в столиці вже багато років не були, одним словом, хочуть до доньки. Та й гостинців хочуть передати доньці з села, в місті не купиш такого.

На ранок кум мав виїжджати, а ввечері подзвонила донька, сказала, що в найкращої подруги день народження, якраз на Великдень в ресторані дорогому відзначатимуть. І вона з чоловіком підуть, звісно до неї, і дітей з собою візьме. Не може не піти, там все начальство з роботи буде, та й подруга образиться дуже, а з нею не хочеться стосунки псувати.

Сказала Катерина мамі, що потрібно розбирати сумки та сидіти вдома. Старенькі тоді дуже засмутилися.

Цього року на Різдво Катерина обіцяла приїхати з сім’єю, онуків в село привезти. Дарині, хоч і важко було, але вона як на крилах по хаті літала, все пекла та готувала, щоб пригощати свою родину не гірше, ніж в молоді роки. В неділю на базар щасливою ходила, всім сусідам хвалилася, що донька з столиці приїде, вони ж у них городські.

А на Різдво Катерина не приїхала і не подзвонила навіть, нічого батькові й матері. Набрала лише 11 січня, сказала, що до них сестра чоловіка приїжджала, святкували, по столиці гуляли, усе показували їм у місті, тому до батьків їхати не стали, не на часі було.

Катерина сказала, щоб чекали на Великдень їх у гості, тоді вже вони точно приїдуть, бо дуже скучили за ними, тай дитина хоче побачити село.

Цього Різдва пес Кіндрат та котик Пухнастик їли смаколики, які готувала Дарина, з Андрієм вони вже старенькі давно не їдять жирного та смаженого. А більше батькам не було вгощати кого, та й не знати, чи буде колись вже гостювати в них родина, діти не їдуть до них.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page