fbpx
Життєві історії
Батько Валентини нещодавно приїхав в село, він в Канаді вже давно у другому шлюбі. Як побачив, як Валя бідно живе, став кликати її до себе. Обіцяв знайти і житло, і роботу, і грошима допомагати. Валентина вже торби збирала, але вмішалися свекри

Батьки моєї двоюрідної сестри розлучилися багато років тому, сестра, на той час, ще була таким собі малим дитям.

Мама залишилася жити з нею у своїх батьків в селі, а батько поїхав десь на заробітки за кордон.

На щастя, бабуся з дідусем дуже допомагали доньці і онуці у всьому, так що, хоча моя двоюрідна сестра Валентина з мамою жили не багато, але мали досить хороше життя: мали що їсти та де жити.

Навчалася Валентина у звичайній сільській школі, як всі її подружки з села, а далі отримала освіту лише в училищі, де навчалася в сусідньому містечку невеличкому.

Згодом вийшла заміж за сусідського хлопчину, його сім’я теж була небагатою.

Дмитро був досить таки гарним парубком, найбажанішим женихом на весь сільський куток, тому сама Валентина завжди вважала, що їй пощастило вийти заміж за такого чоловіка.

Жити вони з чоловіком стали в свекрухи, адже в бабусі з дідусем була маленька хатина і місця для ще однієї сім’ї там не було.

Згодом сама Валентина дуже добре зрозуміла, що сімейне життя – зовсім не цукор: у чужій хаті свої порядки та свої правила, адже й господарі там свої.

Валентина таки дуже швидко зрозуміла, що її думка нікого не цікавила, а чоловік виявися не працьовитою людиною: їздив на якийсь комбінат, працював там звичайним працівником і отримував копійки. Сама Валентина вже чекала дитину, тому не працювала, а чекала щасливий час материнства.

Коли в сімейної пари народився маленький синочок, то стало жити важче, адже згодом і мама Валентини вийшла заміж, поїхала в місто і до доньки і батьків навідувалася все рідше, адже її сімейне життя вже було там. Там вона вирішувала свої питання, хотіла пожити для себе.

І згодом, дуже несподівано для всіх, в житті Валентини знову з’явився її рідний батько, якого вона не бачила багато років і про якого нічого не знала.

Якось він просто зателефонував їй. Повідомив, що живе в Канаді вже багато років зі своєю другою дружиною, дітей в них немає і не буде, вони вже добре знають про це.

А зараз він приїхав провідати батьків і дізнався про непросте життя своєї доньки, ще й ситуація в Україні така складна.

Батько щиро просив вибачення, говорив, що шкодує про минуле, кличе до себе Валентину з дитиною за кордон.

Сказав, що все влаштує для неї, його дружина не проти. Батько просив доньку, щоб вона збирала документи, він готовий забрати її з сім’єю.

Батько запропонував спочатку забрати Валю з дитино, а коли все скінчиться і дозволять чоловікам виїжджати за кордон, то й чоловік до Валі приїде.

Але от сам чоловік Валентини сказав, що нікуди й не збирається їхати, йому в селі добре. І свекри долучилися, сказали, що сина нікуди не відпускають, адже він у них один і їх нікому буде доглядати на старості років, якщо він поїде від них за кордон.

Валентина вже зараз добре розуміє, що хороше майбутнє в селі не чекає ні її, ні її дитину. Але вона не хоче руйнувати сім’ю, адже й батька свого добре не знає.

А якщо завтра щось не сподобається йому, чи його дружині? Куди їй повертатися, до стареньких бабусі і дідуся?

Завтра батько знову подзвонить, а Валентина не знає й досі, що сказати йому. Чи варто отак їхати за кордон в Канаду до батька за красивим життям?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page