Зоряна з матір’ю в перші роки, після розлучення, жили дуже скромно. Зоряна вчилася в інституті, підробляла вечорами. Мама від нервів захворіла, довго лікувалася. Спочатку в їхній сім’ї було все, як у всіх. А потім у батька з’явилася інша жінка, якась Надя, і він кинув свою дружину і доньку.
Все сталося випадково. Якось мама, несподівано повернувшись з роботи додому, побачила вдома чужу жінку. Тоді батько і зізнався, що у них роман, який триває вже кілька років. Розлучалися батьки непросто: були і скандали, і суди, і дріб’язковий розділ майна. В результаті двадцятирічна Зоряна з матір’ю опинилися в крихітній однокімнатній квартирі, а тато відправився у велику квартиру в нове життя з коханкою, яка незабаром стала його дружиною і народила йому другу дочку …
Батько час від часу згадував, що у нього є дочка. На день народження вітав есемескою, мовляв, вітаю, сподіваюся, у тебе все добре. Цим спілкування і обмежувалося. Ні про що не питав, зустрітися не пропонував, допомоги ніякої теж не було, хоча, за чутками, жив непогано. Таким чином з Зоряною батько начебто і не сварився, але їх спілкування після розлучення з матір’ю саме по собі якось швидко зійшло нанівець.
Коли дочка заміж виходила, потім, коли дочок народила, писала батькові. Але від нього завжди була одна відповідь – «Вітаю». Онучок не бачив жодного разу, і навіть в голову йому не приходило, що треба побачитися.
Так і жили, кожен своїм життям. Одинадцять років тому Зоряна вийшла заміж, народила двох дочок. Дівчаткам зараз дев’ять і п’ять років, з ними Зоряні допомагає мати. Зоя з чоловіком взяли квартиру в кредит, живуть непогано. Загалом, життя увійшла в колію.
А нещодавно Зоряна отримала повідомлення в соцмережах від дружини батька, тієї самої Наді. Виявляється, батько дуже хворий. Ситуація серйозна, і зараз дуже потрібна допомога, будь-яка. Гроші, поїздки в лікарню, чергування і так далі …
– Батько тобі дав життя, виростив, ти зобов’язана допомогти! – написала жінка доньці.
Зоряна спершу сприйняла це «повинна» в штики, адже вважає, що нікому нічим не зобов’язана. Треба ж, як погано стало – і про дочку згадали … А не захворів би, так і не згадали. Образа на батька була доволі сильною. Але потім, поговоривши з мамою, змінила свою думку.
Мама порадила доньці не відмовляти батькові в допомозі. Те, що він зробив – буде на його совісті, а те, що зробить Зоряна – залишиться на її совісті на все життя. Зоряна всю ніч не спала, думала, дивилася на своїх сплячих дітей. Зранку набрала номер тієї Наді, щоб сказати, що вона згідна допомогти батькові.
Фото ілюстративне – isida.ua.
