fbpx
Життєві історії
Батькам у селі треба полагодити дах, роботу треба зробити терміново, бо ж зима надворі. Я звернулася до брата, кажу, дай мамі грошей, у тебе ж є, а він мені відповів, що будемо допомагати навпіл

У мене є рідний брат Володимир. Наші батьки вже літні люди, які потребують нашої допомоги. І ось тут брат мені заявляє, що готовий допомагати, але навпіл. Я вважаю, що це неправильно, бо більшу частину часу брат живе з батьками, в їхній трикімнатній квартирі, за винятком літа, коли мама з татом їдуть в село.

Батькам нашим за 70, вони давно на пенсії. Володимиру майже 40 років, мені 36. У батьківській квартирі всі мають частку: по 1/4 частини, так ми в свій час її приватизували. У Володимира була сім’я, одружився брат у 22 роки, через 4 роки розлучився, дітей у них не було. Повернувся жити до батьків, та так і осів у них.

Я вийшла заміж 11 років тому, у нас з чоловіком двоє дітей та квартира в кредиті. Грошей постійно не вистачає. А тут то батькам у селі треба водопровід полагодити, і дах, який нещодавно впав. Роботу треба зробити терміново, бо ж зима надворі.

Брат заробляє дуже добре, я впевнена, він легко вже може собі окрему квартиру купити, але він навіть не думає про це. Витрачати гроші він не любить. Володимир скупий, племінникам шоколадку ніколи не купить. Про дні народження їх взагалі мовчу, натякаю, попереджаю, а він удає, що забув, щоб подарунок не купувати. Швидше за все, брат зароблені гроші складає в скарбничку.

Та й з батьками у брата стосунки дивні. Коли він повернувся до них після розлучення, він став собі готувати окремо, окремо купувати продукти, окремо оплачувати комуналку. Щоправда, вносив половину, мені тоді не казав, щоб я теж щось платила.

Машину купив, але найчастіше батьків при потребі возить мій чоловік. А тепер зайшла розмова про дах. Я звернулася до брата, кажу, дай мамі грошей, у тебе ж є! Сам подумай, у мене діти, сім’я, іпотека, а ти куди витрачаєш?

Володимир відповів мені, що може дати, але тільки в борг. А я поступово маю йому повернути свою половину того, що буде витрачено. Батьки спільні у нас, отже й витрати спільні.

– Твоя іпотека – це твоя справа. А от батьки у нас спільні. Мені вони не готують, господарство спільне ми не ведемо, я комуналку оплачую, причому більшу її частину. Чому окремої квартири не беру? Це також моя справа. Мені так подобається. Але тобі вони такі ж батьки, а отже, допомога навпіл, – сказав мені брат.

Я прийняла умову брата, бо ремонт даху вже почався, навіть розписку слухняно написала. Щоправда, мамі не сказала, на яких умовах ми допомогли із ремонтом покрівлі.

І мені, і моєму чоловікові поведінка брата здається дуже дивною. Навіть не знаю, що від нього чекати в майбутньому.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page