fbpx
Життєві історії
Батькам Поліни вже під 70 років обом, зараз вони живуть лише на пенсію, але постійно дають гроші своїй доньці. Якось ввечері прийшов батько і поклав гроші на стіл: – Бери-бери, і не думай відмовлятися. Дітям щось купиш. Вам, молодим, потрібніше, нам вони навіщо? Ми своє вже віджили, що нам тепер купувати, куди їздити? Давно не молоді вже. Поліна, хоч було трохи соромно, гроші взяла. Вона просто ще не знала всієї правди, як жили її батьки

– Мені останнім часом зовсім не зручно, адже мені мої батьки досі допомагають грошима, хоча вони вже старенькі дуже, – щиро зізнається 42-річна Поліна. – Вже перед ріднею своєю соромно, адже, напевно, всі це знають та розуміють.

Батькам Поліни вже під 70 років обом. Вони отримують хорошу пенсію, до того ж батько Поліни до останнього часу працював на досить таки непоганій роботі, тому грошей у них достатньо зараз для життя

До того ж живуть тато з мамою економно: нікуди особливо не їздять, майже нікуди не ходять, одяг носять роками і навіть десятиліттями, платять тільки за продукти і житлово-комунальні послуги за квартиру.

У Поліни з чоловіком і двома дітьми, які ходять в школу так економно жити не виходить зовсім. При тому, що дохід у них можна порівняти з батьківським, живуть вони на ці гроші вчотирьох, платять кредит, ростять діток своїх.

Добре, що є батьки, які регулярно, ще зі студентських часів, дають Поліні невеликі, але дуже відчутні для сімейного бюджету гроші.

Практично кожен місяць вони відраховують їй непогану суму. То подарунок зроблять грошима, то просто так принесуть конверт – мовляв, тато премію отримав на роботі, візьміть собі, вам треба, бо двоє діток вдома.

Поліна намагається відмовлятися від допомоги тата з мамою, але батьки махають руками, а вона й рада та вдячна за допомогу.

– Бери-бери, і не думай відмовлятися – каже батько. – Дітям що-небудь купиш. Вам, молодим, потрібніше, нам-то навіщо? Ми своє вже віджили, що нам тепер купувати, куди їздити? Давно не молоді вже.

І Поліна бере з задоволенням батьківські кошти, бо гроші їм дійсно потрібні. Без цих подарунків від тата з мамою довелося б зовсім нелегко їм жити.

– У нашому віці вже самим пора допомагати батькам похилого віку! – зітхає з осадом Поліна. – А ми ось до цих пір, виходить, у батьків беремо, майже, останнє, що вони нам пропонують,бо знають, що нам зараз нелегко. Незручно так від того, щиро кажучи. А з іншого боку, ми у них нічого не просимо. Вони самі дають, пропонують, дарують. Їм це не в тягар, а нам це зараз дуже потрібно, чесно кажучи.

Поліна в батьків одна, тому давати їм гроші і допомагати більше нікому. Але минулого року, влітку були хороші путівки в санаторій, їм рідня пропонувала поїхати разом, але старенькі батьки відмовилися і не поїхали, бо грошей своїх не мали. Так і просиділи вдома удвох ціле літо.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – glavcom.

You cannot copy content of this page